Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

доповідача Мороза М. А., суддів Дембовського С. Г., Наставного В. В., за участю: прокурора Опанасюка О. В., при секретарі Асановій Є. С., розглянула в судовому засіданні 22 вересня 2016 року в м. Києві кримінальне провадження №12014080060004510 за касаційною скаргою прокурора на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 11 листопада 2015 року щодо ОСОБА_6

Цим вироком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку АДРЕСА_1 раніше не судиму, засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України (далі - КК) до покарання у виді 100 год. громадських робіт, за ч. 1 ст. 119 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. за ст. 128 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 4 місяці, а на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ст. 76 КК.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 11 листопада 2015 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_6 визнано винуватою у тому, що вона 11 жовтня 2014 року о 19.50 год., знаходячись у під'їзді будинку АДРЕСА_2 на ґрунті особистих неприязних стосунків з ОСОБА_7, в ході конфлікту, діючи умисно, з використанням револьверу моделі "Снайп-3" ( "SNIPE-3" ) калібру 4 мм, який відноситься до револьверів для тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень та майданчиків і не є вогнепальною зброєю, виконала один постріл в область лівої ноги ОСОБА_7, після чого схопила її за волосся і потягнула сходами під'їзду, спричинивши потерпілій рани та масивний крововилив в області лівого стегна, крововиливи та садна в області обличчя та правої молочної залози, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_6 11 жовтня 2014 року приблизно о 20.00 год., знаходячись у під'їзді будинку АДРЕСА_2 в ході конфлікту з ОСОБА_7, не маючи умислу на спричинення тілесних ушкоджень, діючи із злочинною самовпевненістю, здійснила два постріли з вищевказаного револьверу моделі "Снайп-3" в напрямку ОСОБА_8, влучивши один раз, чим завдала останньому одиночне проникаюче сліпе вогнепальне кульове поранення грудної клітки з ушкодженням задньої стінки лівого шлунку серця, міжшлункової перегородки, що обумовило крововтрату та спричинило смерть останнього.

Вона ж 11 жовтня 2014 року приблизно о 20.10 год., знаходячись біля під'їзду будинку АДРЕСА_2 в ході конфлікту з ОСОБА_7, не маючи умислу на спричинення тілесних ушкоджень, діючи із злочинною самовпевненістю, здійснила три постріли з вищевказаного револьверу моделі "Снайп-3" в напрямку ОСОБА_9, два з яких влучили в область грудної клітки та в область паху потерпілого, чим завдала останньому проникаюче поранення грудної клітки зліва з ушкодженням серця, що кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, а також рану спинки статевого члену, що кваліфікується як легке тілесне ушкодження

У касаційній скарзі прокурор посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність. Вважає, що суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_6, яка обвинувачувалась за ч. 2 ст. 121 і ч. 1 ст. 121 КК, на відповідно ч. 1 ст. 119 і ст. 128 КК (2341-14) . Стверджує, що суд невірно оцінив досліджені обставини вчинених злочинів, зокрема, спосіб, характер і локалізацію поранень, не врахував причини припинення злочинних дій, попередню поведінку засудженої та потерпілих, їх взаємовідносини і дійшов хибного висновку про відсутність у ОСОБА_6 умислу на спричинення тілесних ушкоджень. Виходячи з наслідків вчиненого, вважає призначене засудженій покарання із звільненням від його відбування з випробуванням занадто м'яким. Просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу частково і просив скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 КПК України (далі - КК) при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Разом з тим, ці вимоги закону при розгляді даного провадження апеляційним судом залишились не виконаними.

В апеляційній скарзі прокурора ставилось питання про скасування вироку у зв'язку з безпідставною перекваліфікацією дій ОСОБА_6 на ч. 1 ст. 119 і ст. 128 КК. Вважав, що матеріалами провадження підтверджується наявність у ОСОБА_6 умислу на спричинення тілесних ушкоджень. На думку прокурора, судом не враховано обставини вчинення злочинів, спосіб, характер і локалізацію поранень. Крім того, як вказував прокурор у скарзі, ОСОБА_6 не намагалась надати допомогу потерпілим, а просто покинула місце події, у вчиненому не розкаялась.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження з'ясовано, що суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги всі зазначені апелянтом доводи ретельно не перевірив і свого рішення про залишення без зміни вироку суду першої інстанції належним чином не мотивував.

З матеріалів провадження убачається, що ОСОБА_6 та її чоловік ОСОБА_10 прийшли до квартири ОСОБА_7 з метою з'ясування стосунків з нею та її чоловіком ОСОБА_9, будучи при цьому озброєними: вона - револьвером для тренувальної стрільби, який від разу ж застосувала до потерпілої, він - газовим балончиком, який застосував до ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які вибігли на крики та постріли, отже ОСОБА_6 та ОСОБА_10 мали умисел на спричинення тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості. При цьому судом не доведено, що ОСОБА_6, здійснюючи постріли у напрямку ОСОБА_8 біля квартири та ОСОБА_9 біля під'їзду, використовувала тренувальну зброю хаотично, як указано у вироку.

На думку колегії суддів, за встановлених судом конкретних обставин кримінального провадження, висновок суду про те, що ОСОБА_6 вчинила злочини щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з необережності, є не мотивованим і передчасним.

З огляду на викладене ухвала щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати наведене у даній ухвалі, перевірити усі доводи, викладені в апеляційній та касаційній скаргах прокурора, та у разі доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів правильно кваліфікувати її дії та призначити покарання згідно з вимогамизакону.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 11 листопада 2015 року щодо ОСОБА_6 скасувати.

Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.