5-2357к07 Про умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої особи - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 червня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженої ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 на вирок колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області від 28 лютого 2007 року, яким

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

уродженка IНФОРМАЦIЯ_2

Хмельницької області, громадянка України,

раніше не судима,

засуджена за ч. 2 ст. 121 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі.

Цим вироком в частині призначення покарання скасовано вирок Віньковецького районного суду від 1 грудня 2006 року, яким ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на 4 роки 10 місяців позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки на підставі ст. 75 КК України (2341-14) .

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винною в тому, що вона 22 грудня 2005 року близько 20-ої год. у будинку свого співмешканця ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, під час сварки, що виникла на грунті особистих неприязних відносин і яка переросла в обопільну бійку, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно нанесла ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження, що спричинило його смерть.

У касаційних скаргах:

- засуджена ОСОБА_1 просить перекваліфікувати її дії на ст. 123 КК України (2341-14) , вказує, що тілесні ушкодження потерпілому вона заподіяла, захищаючись від його неправомірних посягань. Також просить врахувати тяжкий стан її здоров'я та наявність на утриманні трьох дітей, один із яких є інвалідом першої групи, і призначити покарання без його реального відбування;

- адвокат ОСОБА_2 просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу закрити, оскільки його підзахисна перебувала в стані необхідної оборони.

Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_1 та її адвоката ОСОБА_2, які підтримали свої касаційні скарги, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги засудженої та її адвоката задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3, що спричинило його смерть, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, показаннями самої засудженої ОСОБА_1, яка упродовж досудового і судового слідства не заперечувала, що 22 грудня 2005 року через зауваження ОСОБА_3 з приводу недогляду нею за їхньою дитиною між нею та її співмешканцем ОСОБА_3 виникла сварка, яка переросла в обопільну бійку, в ході якої вона нанесла останньому удар дерев'яною скалкою по голові і завдала йому декілька ударів руками та ногами по голові та тулубу.

Покази засудженої узгоджуються з даними протоколів слідчих дій - огляду місця події, відтворення обстановки і обставин події.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи в потерпілого ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді тупої закритої травми живота з черезкапсулярними розривами паренхіми селезінки, крововиливами в паренхіму селезінки, крововиливами у товщу передньої черевної стінки, яка супроводжувалась крововиливом у черевну порожнину, травматичним шоком, набряком головного мозку, набряком легенів, що спричинило його смерть. Крім цього, у потерпілого були виявлені й інші тілесні ушкодження: тупа закрита травма грудної клітини у вигляді перелому декількох ребер та великої кількості крововиливів і синців; тупа травма голови у вигляді численної кількості синців та крововиливів; тупа травма верхніх та нижніх кінцівок, які не перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті, відносяться до тілесних ушкоджень легкого і середнього ступеня тяжкості.

Доводи касаційних скарг про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 є безпідставними.

Характер та кількість виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, невелика їх кількість у самої ОСОБА_1, обставини, що передували події, тверезий стан потерпілого, свідчать про те, що протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого не було, а тому ОСОБА_1 не перебувала у стані необхідної оборони від протиправних дій чи сильного душевного хвилювання.

За таких обставин суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 умисно заподіяла тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_3, що спричинило його смерть, та правильно кваліфікував її дії за ч. 2 ст. 121 КК України (2341-14) .

Не встановлено даних, які б свідчили про порушення вимог кримінально-процесуального законодавства під час досудового і судового слідства.

При призначенні покарання апеляційний суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_1 та обставини, що обтяжують і пом"якшують покарання, в тому числі й ті, на які є посилання в касаційній скарзі засудженої, і визнав за необхідне призначити покарання в межах мінімальної санкції закону, за яким її засуджено.

Таким чином, міра покарання призначен а ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 65 КК України (2341-14) і у зв'язку з цим підстав для його пом"якшення колегія суддів не вбачає.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційні скарги засудженої ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області від 28 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.