Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

доповідача Мороза М. А., суддів Дембовського С. Г., Наставного В. В., за участю прокурора Опанасюка О. В., при секретарі Асановій Є. С., розглянула в судовому засіданні 22 вересня 2016 року в м. Києві кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Апеляційного суду Донецької області від 05 листопада 2015 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого 2015 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 такого, що не має судимості,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 такого, що не має судимості,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Світле Добропільського району Донецької області, мешканця АДРЕСА_1 такого, що не має судимості, засуджено кожного за ч. 1 ст. 366 КК України (далі - КК) до покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 грн з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків строком на 1 рік, за ч. 3 ст. 191 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки зпозбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків, строком на 2 роки, а на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків, строком на 2 роки. Штраф на користь у розмірі 1 000 грн держави постановлено виконувати самостійно.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Богданівка Межівського району Дніпропетровської області, мешканця АДРЕСА_3 такого, що не має судимості, за ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 510 грн зпозбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків строком на 1 рік, за ч. 3 ст. 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки зпозбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків, строком на 2 роки, а на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки зпозбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків, строком на 2 роки. Штраф на користь держави у розмірі 510 грн постановлено виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік і покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, судові рішення щодо яких у касаційному порядку не оскаржено.

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 05 листопада 2015 року вирок щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скасовано в частині призначення покарання та ухвалено новий вирок. Призначено покарання:

- ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366 КК у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн, зпозбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків строком на 1 рік, за ч. 3 ст. 191 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки зпозбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків, строком на 2 роки, на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів - у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків, строком на 2 роки;

- ОСОБА_7 та ОСОБА_8, кожному: за ч. 1 ст. 366 КК у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн, зпозбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків строком на 1 рік, за ч. 3 ст. 191 КК у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків, строком на 2 роки, на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів - у виді обмеження волі на строк 3 роки зпозбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків, строком на 2 роки;

- ОСОБА_9: за ч. 1 ст. 366 КК у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків строком на 1 рік, за ч. 3 ст. 191 КК у виді обмеження волі на строк 3 роки зпозбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків, строком на 2 роки, на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів - у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків, строком на 2 роки

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік і покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК.

У решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнано винуватими у тому, що вони, працюючи на шахті № 2 "Новогродівська" Донецької ІДЛШ ДПІ "ДонВуглеРеконструкція", на посадах: ОСОБА_6 - головного механіка, ОСОБА_7 - старшого механіка, ОСОБА_8 - головного енергетика, ОСОБА_9 - майстра шахтної поверхні, виконуючи покладені на них обов'язки, у тому числі, щодо обліку виходу працівників поверхні на роботу та контроль за дотриманням трудової дисципліни, за попередньою змовою з головним інженером шахти - особою, яку оголошено у розшук, за вказівкою останнього, в період з січня 2010 року по березень 2013 року вносили завідомо неправдиві відомості в офіційні документи, а саме посвідчували своїм особистим підписом рапорти на відрядні та почасові роботи форми 110 про нібито вихід на роботу ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, хоча фактично вказані особи на роботу не виходили, отримуючи при цьому за нібито виконану роботу відповідну зарплатну плату.

Крім того, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в період з січня 2010 року по березень 2013 року за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовим становищем незаконно заволоділи бюджетними коштами на загальну суму 415 594, 10 грн.

У касаційній скарзі прокурор посилається на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність. Просить змінити вирок, звільнити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності від призначеного покарання за ч. 1 ст. 366 КК з виключенням посилання на призначення покарання на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів. Вказати редакцію ч. 1 ст. 366 КК, за якою засуджено ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, - від 07 квітня 2011 року.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів провадження убачається, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК, ОСОБА_6 вчинив в період з березня 2010 року по лютий 2013 року, ОСОБА_7 - з січня 2010 року по травень 2012 року, ОСОБА_8 - з серпня 2010 року по жовтень 2012 року, ОСОБА_9 - з лютого 2010 року по березень 2013 року.

Санкцією ч. 1 ст. 366 КК передбачено максимальне покарання у виді обмеження волі на строк до 3 років. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК строк давності в даному випадку складає 3 роки, який на час ухвалення судом апеляційної інстанції вироку щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 366 КК сплинув.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 4 КК злочинність та караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення злочину.

Зворотну дію відповідно до положень ч. l ст. 5 КК має лише закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Виходячи із зазначених вимог закону, суди при наданні юридичної оцінки діям підсудних повинні вказувати редакцію кримінального закону, за якою кваліфікують їх дії.

Однак, судом при наданні оцінки кваліфікації дій засуджених в мотивувальній частині, а також в резолютивній частині вироку не вказано редакцію закону, за якою засуджено ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9

Оскільки ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_9 вчинили службове підроблення після набуття чинності Закону України від 7 квітня 2011 року № 3207-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" (3207-17) , яким були внесені зміни, зокрема, до санкції ч. 1 ст. 366 КК, їх дії слід кваліфікувати саме в цієї редакції закону.

Тому вирок підлягає зміні.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Донецької області від 05 листопада 2015 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 змінити.

Звільнити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності від призначеного покарання за ч. 1 ст. 366 КК України та виключити посилання на призначення покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів.

Вказати редакцію ч. 1 ст. 366 КК України, за якою засуджено ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, - від 07 квітня 2011 року.

У решті вирок залишити без зміни.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.