Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сахна Р. І.,

суддів: Єлфімова О. В., Шибко Л. В.,

за участю прокурора Прихожанова В. О.,

розглянувшив судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи в апеляційному порядку, на вирок Апеляційного суду Херсонської області від 31 травня 2016 року,

Вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 31 березня 2014 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що в силу ст. 89 КК не має судимості, засуджено за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу з конфіскацією майна, яке є його власністю.

Цим вироком також засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вирок щодо останніх набрав законної сили.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 28 жовтня 2009 року приблизно о 17.00 год. за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження (далі - Особа), а також із ОСОБА_5 та ОСОБА_6, засуджених вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 27 березня 2012 року, на орендованому Особою автомобілі марки "Шевроле Авео" (реєстр. № НОМЕР_1) привіз указаних осіб до будинку АДРЕСА_2, де проживали ОСОБА_7 та ОСОБА_8

ОСОБА_1, використовуючи заздалегідь підготовлений план-схему вказаного домоволодіння, повідомив ОСОБА_6, ОСОБА_5 і Особі відому йому інформацію про розташування кімнат у будинку. Потім останні у вказаному будинку вчинили розбійний напад на ОСОБА_7 та ОСОБА_8, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для здоров'я потерпілих, а також із застосуванням такого насильства, в ході якого заволоділи майном останніх на загальну суму 12 730 грн.

Під час цього нападу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і Особа спричинили ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження.

Апеляційний суд частково задовольнив апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, скасував вирок місцевого суду від 31 березня 2014 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання та постановив свій вирок від 31 травня 2016 року, яким визнав винним і засудив ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зарахував ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 27 листопада 2009 року по 13 грудня 2012 року включно та з 28 березня 2016 року по 31 травня 2016 року включно.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості просить скасувати вирок апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Обґрунтовуючи своє прохання, прокурор вказує на те, що апеляційний суд не обґрунтував свого рішення про призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав, що вирок апеляційного суду є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши наведені у скарзідоводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційнаскарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 399 КПК 1960 року вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання чи досудового слідства при додатковому розслідуванні та для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Доведеності винуватості засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, кримінально-правової оцінки його дій за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК відповідно до вимог ст. 395 КПК 1960 року колегія суддів не перевіряла, оскільки законність і обґрунтованість вироку в цій частині не оскаржувалися.

Доводи прокурора, наведені ним у касаційній скарзі, про невідповідність призначеного апеляційним судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості відповідно до ст. 372 КПК 1960 року, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Відповідно до ст. 65 КК суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів справи, суд другої інстанції при розгляді справи в апеляційному порядку, врахувавши підставу для скасування касаційним судом попереднього вироку від 27 березня 2012 року щодо ОСОБА_1, викладену в ухвалі вказаного суду від 27 червня 2013 року про м'якість призначеного ОСОБА_1 покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу, належним чином дослідивши і оцінивши усі обставини, що мають істотне значення, дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання в мінімальній межі, встановленої санкцією закону, за яким його визнано винним, без застосування ст. 69 КК.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що з урахуванням всіх обставин справи в сукупності, розмір визначеного апеляційним судом

ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для скасування вироку апеляційного суду щодо останнього через неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості не вбачає.

Отже, при перевірці справи в касаційному порядку не було виявлено жодних передбачених ст. 398 КПК 1960 року підстав для зміни чи скасування вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_1, а тому немає підстав і для задоволення касаційної скарги.

Враховуючи викладене і керуючись статтями 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК 2012 (4651-17) року, колегія суддів

Вирок Апеляційного суду Херсонської області від 31 травня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала касаційного суду набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.