Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

у складі колегії:

головуючого Колесниченка В. М.,

суддів: Крижановського В. Я., Наставного В. В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 09 червня 2016 року,

Вороком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2016 року засуджено за ч. 2 ст. 406 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 71 КК України, приєднано ОСОБА_2 частково невідбуту частину покарання за вироком Чаплинського районного осуду Херсонської області від 2 квітня 2015 року та призначено йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць. Судом апеляційної інстанції вирок місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі захисник оскаржує вищевказане рішення суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_2 та зазначає вимогу про його скасування перевірку судом касаційної інстанції.

Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ст. 427 КПК України.

Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу із вказівкою на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни рішень у касаційному суді може бути лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, при вирішенні питання про наявність яких суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 КПК України.

При цьому, у скарзі захисник хоча і посилається на незаконність оскаржуваного судового рішення у частині призначеного ОСОБА_2 покарання, проте не зазначає належних та чітких доводів на обґрунтування своєї позиції з урахуванням положень ст. 414 КПК України.

Також усупереч п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України вимоги касаційної скарги ОСОБА_1 викладені без урахування ст. 436 КПК України, якою передбачені повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі слід зазначити чи бажає особа, яка подала касаційну скаргу, брати участь у касаційному розгляді, чого захисник не зробив.

Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України,

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 09 червня 2016 року залишити без руху та надати для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали.

Касаційна скарга буде повернута особі, що її подала, якщо не буде усунуто недоліків касаційної скарги в установлений строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.