Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

у складі колегії:

головуючого: Колесниченка В.М.,

суддів: Мороза М. А., Наставного В. В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 06 липня 2016 року щодо ОСОБА_2,

Вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 29 березня 2016 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу у виді 60 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 1020 грн. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 06 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, вирок місцевого суду скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п. 2 ч. 1. ст. 284 КК України за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

У касаційній скарзі потерпілий посилається на незаконність вищевказаного судового рішення щодо ОСОБА_2 та порушує питання про його перевірку судом касаційної інстанції.

Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ст. 427 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу із вказівкою на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Також згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень можуть бути лише істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, при вирішенні питання про наявність яких суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 КПК України.

Разом з тим, у касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на незаконність ухвали суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_2, проте на наводить належних доводів на підтвердження цього. Зокрема, у скарзі відсутні посилання на передбачені ст. 438 КПК України підстави для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції.

Одночасно за змістом скарги потерпілий не погоджується з оцінкою доказів судом, наявних у матеріалах провадження, надає їм власну оцінку, та по суті зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що в силу вимог ст. 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Окрім того, на порушення п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України, вимоги касаційної скарги викладені без урахування положень ст. 436 КПК України, якою передбачені повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі слід зазначити чи бажає особа, яка подала касаційну скаргу, брати участь у касаційному розгляді.

Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України,

Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 06 липня 2016 року щодо ОСОБА_2 залишити без руху та надати для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.