Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Крещенка А. М., суддів Квасневської Н. Д., Пузиревського Є. Б., розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 23 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 17 травня 2016 року щодо ОСОБА_5,

Вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 23 січня 2014 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави 294 грн 20 коп. судових витрат.

Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 17 травня 2016 року зазначений вирок змінено.

Дії ОСОБА_5 перекваліфіковано на ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 68 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років.

Перевіривши касаційну скаргу, долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Згідно з ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Проте всупереч приписам указаної статті в поданій скарзі не міститься обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій закону України про кримінальну відповідальність, а відтак й необхідності скасування вироку та ухвали на підставі, передбаченій п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення ст. 413 цього Кодексу.

Крім того, прохальна частина касаційної скарги захисника не відповідає вимогам ст. 436 КПК України.

Також, зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник висловлюється про необхідність перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_5 із ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК на ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 186 КК України, однак при цьому порушує питання про скасування судових рішень, тобто вимога ОСОБА_4 щодо оскаржуваних судових рішень не узгоджується з її обґрунтуванням та суперечить положенням кримінального процесуального Закону.

Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Залишення касаційної скарги без руху не перешкоджає відкриттю касаційного провадження за умови усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, якщо скарга надійде у межах строку, визначеного у ст. 426 КПК України, або не пізніше п'ятнадцятиденного строку з дня одержання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху (заявник має підтвердити, що він не пропустив цей строк при повторному зверненні до суду).

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 23 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 17 травня 2016 року щодо ОСОБА_5 залишити без руху.

Встановити захиснику семиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.