Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

Головуючого

Скотаря А.М.

суддів

Шевченко Т.В.. Кривенди О.В.

за участю прокурора

Сушко Т.М.

та засуджених

ОСОБА_1,ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 червня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в їх інтересах адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2007 року щодо них.

Цим вироком

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1

народження, уродженця АДРЕСА_1,

громадянина України, раніше не судимого

засуджено за п.п.4,12 ч.2 ст.115 КК України (2341-14) до позбавлення волі на 15 років.

ОСОБА_2,IНФОРМАЦIЯ_2

народження, уродженку АДРЕСА_1, АР

Крим, громадянку України, не судиму

засуджено за п.п.4,12, ч.2 ст.115 КК України (2341-14)   до позбавлення волі на строк 10 років.

Постановлено стягнути із засуджених солідарно з раніше засудженими за цей злочин особами на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_5 і ОСОБА_6 500 000 грн.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 засуджені за те, що у період з 20 години 23.03.2006 року до 4 години 24.03.2006 року, будучи в стані алкогольного сп'яніння разом з раніше засудженими за цей злочин ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10  на грунті неприязних відносин умисно побили ОСОБА_5 руками і ногами, заподіявши йому тілесні ушкодження. Після чого, за попередньою змовою, з метою вбивства ОСОБА_5поклали його у багажник автомобіля "Москвич-412" і поїхали в напрямку с. Заріччя Білогірського району АР Крим. По дорозі періодично зупинялися і били ОСОБА_5. Приблизно за 1 км. до с. Заріччя витягли ОСОБА_5 з багажника, після чого ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_10 і ОСОБА_8 понесли його до криниці з метою скинути  туди. Потім ОСОБА_1 обв'язав ноги ОСОБА_5 металевим тросом і вони  потягли його до криниці. При цьому ОСОБА_2 періодично продовжувала наносити удари руками і ногами ОСОБА_5 по обличчю та тілу, спричиняючи біль. Всі разом засуджені з метою позбавлення ОСОБА_5 життя скинули його у криницю на глибину 31 метр, після чого закидали його там камінням. В результаті дій засуджених ОСОБА_5 були заподіяні множинні тілесні ушкодження, від сукупності яких та травматичного шоку настала смерть ОСОБА_5 приблизно протягом 1 години після падіння тіла з висоти на грунт.

У касаційних скаргах:

-засуджений ОСОБА_2просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на порушення кримінально-процесуального закону, допущені під час судового слідства, зокрема на необгрунтоване відхилення клопотань, а також те, що в справі брав участь прокурор, який виступав в суді 1 інстанції під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу - взяття під варту. Крім того, вважає, що немає доказів наявності попередньої змови на вбивство ОСОБА_5, суд послався на суперечливі показання свідків. Призначаючи покарання, суд не врахував всіх обставин, що його пом'якшують.

-адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить вирок змінити та пом'якшити йому покарання, посилаючись на щире каяття та інші пом'якшуючи обставини, які не були враховані судом.

-засуджена ОСОБА_2. та в її інтересах адвокат ОСОБА_4 просять вирок скасувати, провадження в справі закрити, посилаючись на відсутність доказів того, що засуджена вступала у попередню змову на вбивство ОСОБА_5 а також того, що вона брала участь у його побитті. Крім того, посилаються на те, що судом не враховані всі обставини, що пом'якшують покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Шевченко Т.В., засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1у, які підтримали касаційні скарги, думку прокурора Сушко Т.М., яка вважала, що вирок необхідно залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню, а вирок зміні з таких підстав.

Висновок суду про винність ОСОБА_2 і ОСОБА_1ої у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб з особливою жорстокістю грунтується на доказах, що були досліджені в судовому засіданні.

Так, засуджений ОСОБА_1, хоча і визнав свою вину частково, не заперечував, що брав участь у побитті ОСОБА_5, те, що разом з іншими засудженими тягнув його по дорозі до криниці, куди його було вкинуто та закидано камінням. При цьому пояснив, що ОСОБА_2 тільки несла речі ОСОБА_5 та вкинула їх у криницю.

Засуджена ОСОБА_2 також визнала свою вину частково, однак підтвердила, що вона двічі вдарила ОСОБА_5 по обличчю, несла його речі, коли його тягнули до криниці та вкинула їх у  криницю після того, як інші засуджені вкинули туди ОСОБА_5. Підтвердила, що ОСОБА_1 та інші били ОСОБА_5.

Їх вина підтверджується також іншими доказами.

Показаннями засуджених в цій справі ОСОБА_8а, ОСОБА_9, ОСОБА_10а, ОСОБА_7а, які пояснили, що всі разом побили ОСОБА_5 та вкинули його в криницю, засипавши камінням. Також підтвердили і участь ОСОБА_1ої у побитті ОСОБА_5 . Аналогічні показання вони давали і на досудовому слідстві (т.1 а.с.159-160, 166-169).

Показаннями свідка ОСОБА_11 на досудовому слідстві, які було досліджено судом в порядку ст.306 КПК України (1001-05) , який пояснював, що зі слів ОСОБА_8а йому відомо, що вони вбили ОСОБА_5 та скинули його у криницю, в побитті ОСОБА_5 брала участь і ОСОБА_2. ОСОБА_10 та ОСОБА_7 підтверджували це (т.1 а.с.141-143). Аналогічними показаннями на досудовому слідстві свідка ОСОБА_12 (т.1 а.с.148-151).

Крім того, вина засуджених підтверджується : протоколом огляду місця події, із якого убачається, що з криниці на території с. Заріччя рятувальниками піднято труп ОСОБА_5 без одягу з численними тілесними ушкодженнями (т.1, а.с.18-21); протоколом огляду автомобіля "Москвич-412", із якого убачається, що в автомобілі виявлено плями бурого кольору, сліди пальців, одяг, металевий трос (т.1 а.с.22-25); згідно з висновком судово-імунологічної експертизи  кров, яка була виявлена в цьому автомобілі могла походити від ОСОБА_5 (т.1а.с.76-80); висновком дактилоскопічної експертизи  підтверджується, що в названому автомобілі виявлено сліди пальців ОСОБА_2, зокрема на кришці багажника(т.1 а.с.86-88); згідно з висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_5 настала від сукупності всіх заподіяних йому тілесних ушкоджень, які були обтяжені травматичним шоком, основними причинами смерті є закрита черепно-мозкова  травма, забій і струс серця та легенів з множинними переломами ребер, забій-струс органів черевної порожнини. Смерть настала протягом години після його падіння з висоти на грунт(т.1 а.с.62-70).

Згідно з висновками судово-психіатричних експертиз ОСОБА_1 і ОСОБА_2 під час вчинення злочину могли усвідомлювати свої дії і керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребують, тому обгрунтовано визнані судом осудними (т.1 а.с.119-120,99,100,111-113).

Таким чином, доводи касаційних скарг про недоведеність вини засуджених у вчиненні злочину спростовуються вище зазначеними доказами, яким  суд дав належну оцінку у вироку.

Суд вірно вказав на те, що наявність попередньої змови на вчинення умисного вбивства ОСОБА_5  з особливою жорстокістю підтверджується характером спільних узгоджених дій засуджених, які на протязі більше 5 годин били його, тягнули тросом більше 1 км, живого скинули у криницю з висоти 31 метра та закидали камінням.

Не є підставою для скасування вироку посилання в касаційних скаргах на те, що прокурор, який брав участь у судовому розгляді справи також брав участь у досудовому слідстві, оскільки згідно ст.58 КПК України (1001-05) це не є підставою для відводу прокурора.

Покарання засудженим обрано у відповідності з вимогами ст.65 КК України (2341-14) і відповідає ступеню тяжкості вчиненого ними злочину, даним про їх особи, всім обставинам, що його обтяжує і пом'якшує.

Підстав для його пом'якшення не убачається.

Керуючись ст.ст.395,396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_1ої Валентини Володимирівни залишити без зміни, а касаційні скарги засуджених та їх захисників - без задоволення.