Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пузиревського Є. Б., суддів Крещенка А. М., Сахна Р. І., розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 29 березня 2016 року,

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 липня 2015 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього належного йому майна.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього належного йому майна.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4:

- на користь ОСОБА_6 59 702 грн 35 коп. матеріальної шкоди та 20 000 грн моральної шкоди;

- на користь держави 5097 грн 60 коп. витрат на проведення експертиз.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 29 березня 2016 року зазначений вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_4 змінено та виключено з його мотивувальної частини посилання на протоколи впізнання особи потерпілою від 02.09.2013 року як на доказ. В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 порушив питання про скасування вироку Апеляційного суду Запорізької області від 29 березня 2016 року та закриття кримінального провадження щодо нього.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2016 року касаційну скаргу засудженого залишено без руху з наданням п'ятнадцятиденного строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

15 серпня 2016 року ОСОБА_4 повторно звернувся з касаційною скаргою, в якій порушив питання про скасування ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 29 березня 2016 року та закриття кримінального провадження щодо нього.

Перевіривши касаційну скаргу засудженого від 15 серпня 2016 року, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, на таких підставах.

Відповідно до ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Як убачається з касаційної скарги від 15 серпня 2016 року, ОСОБА_4 усунув не всі недоліки, вказані в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2016 року.

Так, порушивши питання про скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та закриття кримінального провадження, засуджений не зазначає вимогу щодо судового рішення суду першої інстанції, що суперечить положенням кримінального процесуального закону, тобто усупереч вимогам ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга від 15 серпня 2016 року також не містить вимоги щодо оскаржуваного судового рішення, яка б узгоджувалася з положеннями ст. 436 КПК України.

Крім того, обґрунтовуючи свою вимогу, засуджений ОСОБА_4 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неповноту судового розгляду, що відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Отже оскільки в установлений строк ОСОБА_4 усунув не всі недоліки, які зазначені в ухвалі від 15 липня 2016 року, то його касаційна скарга підлягає поверненню.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України (4651-17) , у межах строку на касаційне оскарження.

Керуючись ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 29 березня 2016 року, повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.