Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого - судді Солодкова А.А., суддів: Британчука В.В., Крещенка А.М., розглянувши касаційну скаргу прокурора на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року щодо ОСОБА_1,

Вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 січня 2016 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, раніше не судимого, засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки та покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат. За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 09 грудня 2015 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, знаходячись у лісосмузі, біля АЗС "Окко" на мікрорайоні 5-й Зарічний в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, незаконно придбав без мети збуту наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 27,699 г. Частину наркотичного засобу він переніс до місця свого мешкання у квартиру АДРЕСА_1, де зберігав для особистого вживання без мети збуту, а іншу частину залишив при собі у кишені. Того ж дня, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції та під час огляду було вилучено зазначену кількість наркотичного засобу. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 січня 2016 року- без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості, виклав вимогу про скасування судових рішень із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, дослідивши надані прокурором копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для відкриття касаційного провадження не вбачається з огляду на викладене.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції України постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає. Кримінальне провадження розглянуто в межах висунутого обвинувачення відповідно до ст. 337 КПК України та в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 309 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції закону, з урахуванням ступеню тяжкості злочину, даних про особу засудженого та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Покарання згідно з ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Вирішення судом питання про призначення ОСОБА_1покарання відповідає наведеним вимогам. Так, при призначенні покарання суд повною мірою урахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу засудженого, який є сиротою, має молодий вік, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно. Як обставини, які пом'якшують покарання, враховано повне визнання вини та щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено. Призначене ОСОБА_1 покарання колегія суддів вважає необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів. З висновками суду першої інстанції обґрунтовано погодився і апеляційний суд, який переглянув вирок суду щодо ОСОБА_1 за аналогічними за змістом доводами прокурора, і виніс мотивовану ухвалу, що відповідає вимогам ст. 419 КПК України, з наведенням достатніх підстав, через які апеляційну скаргу прокурора відхилено. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити судам першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно розглянути кримінальне провадження і постановити законні й обґрунтовані рішення, та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при перевірці касаційної скарги прокурора не встановлено.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів, -

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року щодо ОСОБА_1 Ухвала оскарженню не підлягає.