Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого суддів: при секретарі судового засідання за участю прокурора Орлянської В. І., Лагнюка М. М., Суржка А. В., Бражнику М. В., Ткачук Г. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013050390003577 за касаційними скаргами заступника прокурора Донецької області, захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7, потерпілої ОСОБА_8 на вирок Апеляційного суду Донецької області від 26 квітня 2016 року щодо засудженого ОСОБА_7,
в с т а н о в и л а:
Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 25 лютого 2014 року
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. КраматорськаДонецької області, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: вироком Краматорського міського суду Донецької області від 14 грудня 2010 року за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 80 годин; вироком Краматорського міського суду Донецької області від 30 жовтня 2012 року за ч. 2 ст. 164 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 120 годин,
засуджено за 2 ст. 164 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 240 годин.
Вироком Апеляційного суду Донецької області від 26 квітня 2016 року вирок міського суду у частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 164 КК України призначено покарання у виді обмеження волі строком 2 (два) роки.
В іншій частині вирок міського суду залишено без змін.
Строк покарання ОСОБА_7 ухвалено обчислювати з дня його прибуття та постановки на облік у виправному центрі.
Вироком міського суду ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він будучи раніше засудженим за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, починаючи з 01.01.2013 року по 30.11.2013 року, від сплати елементів на утримання доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, умисно, злісно ухилявся, ніякої матеріальної допомоги останній не надавав, участі у вихованні дитини не приймав, а також з метою ухилення від сплати елементів приховував своє місце роботи та свої доходи, не дивлячись на те, що 18.06.2007 року був попереджений державним виконавцем про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів за ст. 164 КК України.
У результаті умисних протиправних дій за ОСОБА_7 утворилась заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_9 за вказаний період у розмірі 8 491 грн.
У касаційній скарзі прокурор просить вирок апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону скасувати і призначити новий розгляд в апеляційному суді. На обґрунтування таких вимог зазначає, що апеляційний суд у порушення статей 370, 374, 407, 420 КПК у вироку не зазначив формулювання обвинувачення за ч. 2 ст. 164 КК України, із зазначенням місця, часу, способу вчинення кримінального правопорушення, форми вини і мотиви його вчинення.
У касаційних скаргах, які за змістом та вимогами аналогічні між собою, захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_8 зазначають про незаконність та невмотивованість вироку апеляційного суду у частині призначеного засудженому покарання, просять його змінити та призначити ОСОБА_7 покарання у виді 240 годин громадських робіт. Зазначають, що суд апеляційної інстанції при постановленні нового вироку не врахував думку потерпілої, яка просила суворо не карати обвинуваченого, не звернув уваги на пом'якшуючі вину обставини як повне визнання вини, щире каяття, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка не підтримала касаційну скаргу прокурора та заперечила проти касаційних скарг захисника і потерпілої, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
З огляду на ч. 2 ст. 420 КПК України вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
Вказаних вимог кримінального процесуального закону апеляційний суд, при ухваленні нового вироку, повною мірою не виконав, оскільки скасувавши вирок місцевого суду у частині призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у мотивувальній частині рішення не виклав фабулу обвинувачення визнану доведеною судом першої інстанції, що на думку колегії суддів, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, про що небезпідставно зазначає прокурор у касаційній скарзі.
За таких обставин, вирок апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - призначенню до нового розгляду у цьому суді, під час якого суду слід урахувати наведене та за результатами нового розгляду ухвалити рішення, яке б відповідало вищенаведеним вимогам процесуального закону.
Крім того, на думку колегії суддів, підлягають частковому задоволенню і касаційні скарги захисника та потерпілої в частині суворості призначеного покарання засудженому, оскільки з достатньою повнотою не враховано думка потерпілої та пом'якшуючи його вину обставини.
При новому апеляційному розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_7 виправити вищенаведені в цій ухвалі недоліки, а при підтвердженні того ж об'єму обвинувачення, колегія суддів вважає призначене апеляційним судом покарання у виді обмеження волі надто суворим.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438 КПК, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області задовольнити.
Касаційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Донецької області від 26 квітня 2016 року щодо засудженого ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
С у д д і:
В. І. Орлянська
М. М. Лагнюк
А. В. Суржок