5-2436км07 Про вимагання грошових коштів з погрозою насильства та вбивства - Текст документа

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 31 травня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_3 на вирок Iндустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Цим вироком

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

уродженця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

IНФОРМАЦIЯ_2 народження,

уродженця АДРЕСА_2

Вірменія, раніше не судимого,

засуджено кожного за ч. 2 ст. 189 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та покладенням на них обов'язків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 15000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 серпня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 і ОСОБА_2 засуджено за те, що вони в грудні 2004 року в м. Дніпропетровську за попередньою змовою з погрозою насильства та вбивства вимагали у ОСОБА_3 передачі їм грошових коштів в сумі 3000 доларів США в рахунок відшкодування нібито перед ОСОБА_1 грошового боргу.

24 січня 2005 року, приблизно о 14 годині, біля банку "Аваль" на проспекті К. Маркса, № 37 в місті Дніпропетровську, в ході операції по затриманню ОСОБА_1 і ОСОБА_2, яким через ОСОБА_4 були передані ОСОБА_2 гроші в сумі 1300 доларів США, що за станом курсу на зазначений період становить 6895 гривень 46 копійок та відноситься до значної шкоди, був затриманий працівниками міліції ОСОБА_2

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_3, даючи свій аналіз доказам, які є у справі, просить судових рішень щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скасування, а справу щодо них направити на нове розслідування, мотивуючи тим, що досудове та судове слідство проведено однобічно і неповно, посилаючись на те, що не всіх винних притягнуто до кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 не визнано потерпілим. Також зазначає, що по закінченню досудового слідства його не було ознайомлено з матеріалами кримінальної справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який їх засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими судом і викладеними у вироку доказами.

Усі сукупність зібраних у справі доказів була належним чином проаналізована судом, а тому підстав для сумнівів в об'єктивності доказів, на які послався суд на підтвердження винуватості ОСОБА_1 і ОСОБА_2, з матеріалів справи не вбачається.

Посилання у скарзі на не притягнення до відповідальності інших осіб та не визнання ОСОБА_4 потерпілим, не можуть бути підставою для перегляду постановлених у даній справі судових рішень, оскільки відповідно до ст. 275 КПК України (1001-05) судовий розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.

Крім того, у матеріалах справи є постанова про виділення із справи матеріалів для проведення додаткової перевірки за фактом спричинення ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень.

У даній справі за вимагання передачі майна потерпілого ОСОБА_3 до відповідальності притягнуто ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Крім того, суд апеляційної інстанції перевірив доводи апеляції потерпілого ОСОБА_3, які за змістом аналогічні доводам його касаційної скарги, і визнав їх безпідставними з наведенням в ухвалі відповідних підстав. Колегія суддів знаходить таке рішення апеляційного суду правильним.

Злочинні дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 189 КК України (2341-14) , а покарання їм призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України (2341-14) з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особи винних, обставин, що пом'якшують покарання, інших обставин справи.

Твердження у скарзі потерпілого ОСОБА_3 про те, що по закінченню досудового слідства його не було ознайомлено з матеріалами кримінальної справи є безпідставними, оскільки зі справи вбачається, що визнавши досудове слідство в справі закінченним, слідчим було повідомлено ОСОБА_3 про його право ознайомитись з матеріалами справи.

У судовому засіданні потерпілому ОСОБА_3 було роз'яснено його права, в тому числі про ознайомлення з матеріалами справи, однак відповідних клопотань він не заявляв.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень, не виявлено.

При перевірці даної справи не виявлено передбачених ч.1 ст.398 КПК України (1001-05) підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України (1001-05) .