Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Вільгушинський М. Й., розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_2,

Як убачається з долучених до скарги копій судових рішень, вироком Березанського міського суду Київської області від 19 лютого 2016 року визнано винуватим та засуджено ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 365 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади старшого інспектора відділу соціально-виховної та психологічної роботи та начальника відділення соціально-психологічної служби у системі Державної пенітенціарної служби України на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік із покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16 червня 2016 року вищевказаний вирок місцевого суду залишений без зміни.

За змістом скарги прокурор зазначає незаконність вищевказаних судових рішень щодо ОСОБА_2

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 388 КПК України 1960 року справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ст. 396, ст. 350 КПК України 1960 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 350 КПК України 1960 року у касаційній скарзі має бути зазначено прохання особи про прийняття судом касаційної інстанції рішення, яке б відповідало вимогам ст. 396 КПК України 1960 року.

Так, у мотивувальній частині скарги прокурор зазначає про незаконність та необґрунтованість як вироку суду першої інстанції, так і ухвали суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_2 При цьому, у прохальній частині скарги зазначає вимогу про скасування лише ухвали суду апеляційної інстанції. З огляду на викладене, з касаційної скарги прокурора не вбачається конкретно, які судові рішення щодо ОСОБА_2 прокурор вважає незаконними і які з них мають бути предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Отже, касаційна скарга прокурора як така, що не відповідає вимогам статей 350, 396 КПК України 1960 року, не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

У зв'язку з цим справу може бути витребувано для її перевірки в касаційному порядку при повторному надходженні скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за умови усунення зазначених недоліків у межах передбаченого ч. 2 ст. 386 КПК України 1960 року строку, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії даної постанови.

Керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, пунктом 15 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) ,

Відмовити прокурору, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, у витребуванні матеріалів кримінальної справи щодо ОСОБА_2 для перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.