Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Вільгушинського М. Й.,

суддів: Крижановського В. Я., Слинька С. С.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2016 року,

Із матеріалів, доданих до скарги, убачається, що вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2012 року засуджено ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, ч. 2 ст. 358 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, ч. 3 ст. 358, ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 9000 грн.; ОСОБА_3 - за ч. 3 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 5000 грн; ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 5000 грн.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2016 року заяву ОСОБА_1, який є потерпілим у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, про перегляд за нововиявленими обставинами вищевказаного вироку місцевого суду залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду першої інстанції від 20 травня 2016 року залишено без задоволення, а відповідне оскаржуване судове рішення - без зміни.

За змістом касаційної скарги ОСОБА_1 указує на незаконність оскаржуваних судових рішень, посилається на порушення вимог норм процесуального права, які, на його думку, допустили суди при їх постановленні, та зазначає вимогу про скасування ухвал судів першої та апеляційної інстанцій. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що при розгляді його заяви судом першої інстанції помилково не були визнані як нововиявлені обставини певні письмові докази, наявні у матеріалах провадження, не відшкодування засудженими матеріальної шкоди. Окрім того, ОСОБА_1, по суті надаючи власну оцінку доказам, наявним у матеріалах кримінального провадження щодо ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, зазначає про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у вироку Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2012 року, фактичним обставинам кримінального провадження, посилається на м'якість призначеного засудженим покарання.

Перевіривши касаційну скаргу, долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що немає підстав для відкриття провадження з мотивів, наведених у касаційній скарзі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів, убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Так, ст. 459 КПК України передбачається, що нововиявленими є обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Разом з тим, зі змісту долучених до скарги копій судових рішень видно, що у своїй заяві про перегляд вироку місцевого суду щодо ОСОБА_2 та інших за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 не погоджувався з оцінкою доказів судом, надавав їм власну оцінку, зазначав про їх штучне створення, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у вироку Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2012 року, фактичним обставинам кримінального провадження, вважаючи все вищевказане нововиявленими обставинами, передбаченими п. 5 ч. 2 ст. 459 КПК України, на підставі чого зазначав про м'якість призначеного засудженим покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

При цьому суди першої та апеляційної інстанцій, належним чином умотивувавши свої рішення, прийшли до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд вироку Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2012 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 за нововиявленими обставинами.

У колегії суддів касаційної інстанції не має підстав не довіряти висновкам суду судів першої та апеляційної інстанцій.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не посилається на обставини, які не були б відомі суду на час судового розгляду при ухваленні вироку щодо ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, тобто є нововиявленими.

Окрім того, ОСОБА_1 у касаційній скарзі не посилається на наявність таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовною підставою для зміни або скасування оскаржуваних рішень судом касаційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, з мотивів, наведених у касаційній скарзі, наданих до неї судових рішень убачається, що підстави для її задоволення відсутні, а тому у відкритті провадження слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.