Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Вільгушинського М. Й.,

суддів: Крижановського В. Я., Слинька С. С.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу судді Апеляційного суду міста Києва від 27 травня 2016 року,

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року ОСОБА_1, який є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12012000000000005 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч.2 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, змінено запобіжний захід у виді тримання під вартою на заставу.

Ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 27 травня 2016 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційними скаргами представника потерпілих - адвоката Середи А. В., прокурора, захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката КостенокаА. М. на вказану ухвалу місцевого суду.

У касаційній скарзі прокурор зазначає про незаконність оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції та порушує питання про її скасування.

Перевіривши касаційну скаргу та долучену до неї копію ухвали суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Як убачається із ухвали судді Апеляційного суду міста Києва від 27 травня 2016 року, суддею доповідачем було правильно зазначено про те, що ч. 1 ст. 392 КПК України передбачено перелік судових рішень, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Також відповідно до частини 2 вказаної статті ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною 1, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених КПК України (4651-17) . Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

При цьому, як видно із ухвали, особи, які подали апеляційні скарги, оскаржували ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року про зміну запобіжного заходу, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про те, що ухвала місцевого суду, постановлена під час судового розгляду кримінального провадження № 12012000000000005 за обвинуваченням ОСОБА_1, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, та обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами представника потерпілих - адвоката Середи А. В., прокурора, захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Костенока А. М. на підставі ст. 392, ч. 4 ст. 399 КПК України.

При цьому, у касаційній скарзі прокурором не наведено обґрунтованих доводів, які б ставили під сумнів висновок суду апеляційної інстанції про відсутність законних підстав для відкриття провадження. Окрім того, не зазначено про наявність таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовною підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, з мотивів, наведених у касаційній скарзі, підстав для її задоволення не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись ч.2 ст. 428 КПК України,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу судді Апеляційного суду міста Києва від 27 травня 2016 року.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.