Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Пивовара В.Ф.

суддів

Гошовської Т.В., Мороза М.А.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 травня 2007 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційним поданням заступника  прокурора Херсонської області на вирок Скадовського районного суду Херсонської області  від  7 листопада 2006 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

раніше двічі судимого,

засуджено за  ч.1 ст.122 КК України (2341-14) на 3 роки обмеження  волі.

На підставі ст.75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання з випробуванням, і встановлено іспитовий строк 1 рік, з  покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України (2341-14) . 

За вироком суду  ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 31 серпня 2006 року о 18 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на перехресті АДРЕСА_1 за обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, на грунті особистої неприязні вчинив побиття ОСОБА_2 заподіявши йому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В апеляційному порядку справа щодо  ОСОБА_1 не розглядалась.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі винного. Вказує, що місцевий суд безпідставно застосував до  ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі та ст.75 КК України (2341-14) . Вважає, що судом належним чином не врахувано те, що він раніше двічі судимий, але відповідних висновків для себе не зробив. 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні подання слід відмовити.

Висновки суду про доведеність винності  ОСОБА_1 у заподіянні потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та кваліфікацію його дій за ч.1 ст.122 КК України (2341-14) , грунтуються на досліджених в судовому засіданні та детально наведених у вироку доказах в їх сукупності та взаємозв'язку, і такі висновки суду не оспорюються у поданні прокурора.

Що стосується призначеної  ОСОБА_1 міри покарання у виді обмеження волі  із застосуванням ст.75 КК України (2341-14) , то доводи з цього приводу у касаційному поданні прокурора є безпідставними. 

Як видно зі справи, місцевий суд при вирішенні цього питання, відповідно до вимог ст.65 КК України (2341-14) , врахував тяжкість вчиненого  ОСОБА_1. злочину, його щире каяття, відшкодування потерпілому матеріальних збитків і той до нього ніяких претензій не має, дані про особу засудженого, який  позитивно характеризується за місцем проживання.

За таких обставин, беручи до уваги також  те, що прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просив суд прийняти рішення про звільнення  ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням, колегія суддів вважає, що призначене йому покарання із застосуванням ст.75 КК України (2341-14) є справедливим, відповідає вимогам кримінального закону. А отже, підстав для скасування вироку за м'якістю призначеного покарання, про що йдеться у поданні, колегія суддів не знаходить.

Таким чином, не знаходячи передбачених ст. 398 КПК України (1001-05) підстав для призначення даної справи до розгляду, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів,  ухвалила:

у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Херсонської області на вирок  Скадовського районного суду Херсонської області  від  7 липня 2006 року  щодо ОСОБА_1відмовити.