Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Редьки А.I.,

суддів

Жука В.Г. і Заголдного В.В.

розглянула в судовому засіданні 31 травня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 жовтня 2005 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

раніше неоднорозово судимого, останній раз

3.12.2002 року Охтирським міським судом

Сумської області за ч.2 ст.185 КК України (2341-14)

на 1 рік 6 місяців позбавлення волі,

засуджено за ч. 1  ст. 263 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 5 січня 2006 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він в кінці березня 2005 року в м. Охтирка Сумської області знайшов на горищі сараю власного домоволодіння (АДРЕСА_1) мисливську рушницю "IЖ" 16 калібру, з якої незаконно виготовив обріз  та зберігав його без дозволу за місцем свого проживання.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень, оскільки злочин він не вчиняв, а справа щодо нього сфальсифікована. На його думку, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на застосування до нього недозволених методів ведення слідства.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи видно, що висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засіданні доказах. Доводи ж у касаційній скарзі  про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи безпідставні.

Як убачається з матеріалів справи, суд повно і об'єктивно дослідив усі обставини справи і поклав в основу вироку, як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненому злочині: дані протоколу огляду місця події, протоколу огляду речових доказів, висновок судово-балістичної експертизи.

Крім того, сам засуджений ОСОБА_1 як на досудовому слідстві, так і під час розгляду справи судом першої інстанції визнавв себе винним у скоєному та показав, за яких обставин вчинив злочин.

Дії засудженого ОСОБА_1  за ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) кваліфіковано правильно.

Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування або зміни судових рішень не встановлено.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) осіб не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.