5-698км07 Про контрабанду автомобілів - Текст документа

засуджений за ст. 70 КК України 1960 (2001-05) р. з застосуванням ст.44 КК України 1960 (2001-05) р. на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна, за ч.3 ст.212 КК України (2341-14) із застосуванням ст.44 КК України 1960 (2001-05) р. на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна, за ч.2 ст.358 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі, за ч.3 ст.358 КК України (2341-14) на 1 рік обмеження волі, за ч.2 ст. 369 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна, а на підставі ст.42 КК України 1960 (2001-05) р. за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання 4 роки позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна;

IНФОРМАЦIЯ_2,

громадянин України, не судимий,

засуджений за ч.6 ст.19, ст.70 КК України 1960 (2001-05) р. із застосуванням ст.44 КК України 1960 (2001-05) р. на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна, за ч.2 ст.364 КК України (2341-14) із застосуванням ст.44 КК України 1960 (2001-05) р. на 3 роки 4 місяці позбавлення волі з позбавленням права займати посади службових осіб митних органів України строком на 3 роки, за ч.2 ст.366 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади службових осіб митних органів України на 2 роки, за ч.2 ст.368 КК України (2341-14) із застосуванням ст.44 КК України 1960 (2001-05) р. на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади службових осіб митних органів на 2 роки 6 місяців з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна, а на підставі ст.42 КК України 1960 (2001-05) р. за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади службових осіб митних органів України строком на 3 роки та конфіскацією 1/2 частини належного йому майна;

IНФОРМАЦIЯ_3.,

громадянин України, не судимий,

засуджений за ч.6 ст.19, ст.70 КК України 1960 (2001-05) р. із застосуванням ст.44 КК України 1960 (2001-05) р. на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна, за ч.2 ст.364 КК України (2341-14) із застосуванням ст.44 КК України 1960 (2001-05) р. на 3 роки 4 місяці позбавлення волі з позбавленням права займати посади службових осіб митних органів України строком на 3 роки, за ч.2 ст.366 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади службових осіб митних органів України на 2 роки, за ч.2 ст.368 КК України (2341-14) із застосуванням ст.44 КК України 1960 (2001-05) р. на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади службових осіб митних органів на 2 роки 6 місяців з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна, а на підставі ст.42 КК України 1960 (2001-05) р. за сукупністю злочинів остаточно визначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади службових осіб митних органів України строком на 3 роки та конфіскацією 1/2 частини належного йому майна;

Вказаним вироком також засуджено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які вирок в касаційному порядку не оскаржували.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 3 жовтня 2006 року вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнані винними у тому, що протягом 1999-2000 років у складі організованої злочинної групи займалися контрабандою автомобілів із Росії в Україну, використовуючи підроблені документи, дачу і отримання хабарів, уникали сплати обов'язкових платежів і податків.

За розробленою схемою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інші засуджені у справі перемістили через митний контроль України з приховуванням від митного контролю та поза ним дванадцять автомобілів ГАЗ-3110 загальною вартістю 404337, 14 грн., сплативши службовим особам Житомирської митниці хабарів на суму 3476, 98 грн.

При цьому ОСОБА_1 ухилився шляхом умисного зменшення вартості об'єкту оподаткування від сплати податків та обов'язкових платежів на загальну суму 203550,72 грн., ОСОБА_2 сприяв контрабанді 10 автомобілів загальною вартістю 360576,04 грн., одержавши за попередньою змовою з ОСОБА_3 хабарів на загальну суму 3476,98 грн., із яких його особиста частина складала 2086,18 грн., а також самостійно одержав хабар у розмірі 20 грн.

Засуджений ОСОБА_3 сприяв контрабанді 8 автомобілів загальною вартістю 316702 грн., одержавши за попередньою змовою з ОСОБА_2 хабарів на загальну суму 3476,98 грн., з яких його особиста частина складала 1390,8 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та недоведеність його винності у вчиненні злочинів, просить судові рішення скасувати і справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину. У доповненнях до касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що він страждає рядом захворювань, і просить звільнити його від призначеного покарання на підставі ст.75 КК України (2341-14) .

У касаційних скаргах засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3 і в інтересах останнього захисник ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність призначеного засудженим покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та їх особам внаслідок суворості, а також на те, що вони страждають на ряд різних захворювань, мають на утриманні неповнолітніх дітей, просять звільнити їх від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про необхідність виключення із судових рішень вказівки про вчинення засудженими злочинів організованою групою і про необхідність звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1., ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за ч.2 ст. 358, ч.3 ст.358 КК України (2341-14) , ОСОБА_8 за ч.5 ст. 27, ч.2 ст.358 КК України (2341-14) , ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_9 за ч.2 ст. 366 КК України (2341-14) у зв'язку із закінченням строків давності, захисника ОСОБА_10, який просив задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_1., перевіривши матеріали кримінальної справи та, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню, а скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 і захисника ОСОБА_4 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Винність ОСОБА_1. у вчиненні злочинів, за які його засуджено, підтверджена сукупністю зібраних у справі, вірно оцінених та обгрунтовано покладених судом в основу вироку доказів. Як убачається з матеріалів справи, судовий розгляд у ній проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону і таких порушень закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судових рішень, у справі не допущено.

Висновки суду про винність ОСОБА_1. в інкримінованих йому злочинах відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, а саме: показаннями самого ОСОБА_1., який не заперечував факт ввезення п'яти автомобілів і підроблення декларацій; показаннями засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про обставини вивезення за межі митної території України автомобілів і ввезення агрегатів цих же автомобілів; показаннями засудженого ОСОБА_3 на досудовому слідстві, в тому числі з застосуванням відеозапису та на очній ставці з ОСОБА_2, в яких він неодноразово стверджував, що сумісно з ОСОБА_2 за хабарі неодноразово вносив завідомо неправдиві відомості в офіційні митні документи про фіктивне вивезення та поагрегатне ввезення в України автомобілів; показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та інших; протоколами слідчих дій, актами документальних ревізій щодо розміру та виду обов'язкових платежів, що були несплачені державі внаслідок вчинених засудженими злочинів, даними, що містяться у журналах автопереходу "Майдан Копищанський" митного посту "Олевськ", митними документами і деклараціями, іншими доказами.

Ці та інші наведені у вироку суду докази переконливо свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив злочини, за які його засуджено, а доводи у скарзі про однобічність, неповноту і необ'єктивність дослідження обставин справи є безпідставними.

Є безпідставними й доводи скарг засуджених про суворість призначених їм покарань, оскільки при призначенні ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкціями статей КК, за якими їх засуджено, судом в повній мірі враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особи засуджених, а також обставини, що пом'якшують покарання.

Підстав для звільнення засуджених від призначених покарань на підставі ст.75 КК України (2341-14) , про що йдеться у касаційних скаргах, колегія суддів не вбачає.

Однак, судові рішення щодо ОСОБА_1. і в порядку ст.395 КК України (2341-14) щодо ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 підлягають зміні.

Згідно ч.3 ст. 28 КК України (2341-14) злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Місцевий суд, визнавши ОСОБА_1., ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 винними у вчиненні злочинів організованою групою, у вироку лише перерахував її ознаки, але належних доказів і мотивів прийняття такого рішення не навів, а тому воно підлягає виключенню з вироку.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на протязі 1999 - 2000 років ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вчинили злочини, передбачені ч.2 ст.358, ч.3 ст. 358 КК України (2341-14) , ОСОБА_8 - злочин, передбачений ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 358 КК України (2341-14) , ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_9 - злочин, передбачений ч.2 ст. 366 КК України (2341-14) .

Ці злочини, відповідно до ч.3 ст. 12 КК України (2341-14) , є злочинами середньої тяжкості, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а тому на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України (2341-14) , згідно якого особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло 5 років, судові рішення в цій частині підлягають скасуванню.

Вироком суду ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст.212 КК України (2341-14) за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів у великому розмірі. Згідно примітки до ст. 212 КК України (2341-14) під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Оскільки на момент вчинення ОСОБА_7 зазначеного злочину великий розмір мав бути більше ніж 51000 грн., а за вироком суду засуджений ухилився від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів на суму 50395, 24 грн., в порядку ст. 395 КПК України (1001-05) посилання у вироку на вчинення цього злочину у великих розмірах підлягає виключенню.

Крім того, у судових рішеннях вказано про вчинення злочинів ОСОБА_16, матеріали справи щодо якого виділені в окреме провадження у зв'язку з його ухиленням від слідства та розшуком.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 15 КПК України (1001-05) ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину інакше як за вироком суду. Оскільки суд відповідно до вимог ч.1 ст.334 КПК України (1001-05) не мав підстав зазначати в мотивувальній частині вироку про участь у вчиненні злочинів ОСОБА_16, ця вказівка також підлягає виключенню із судових рішень в порядку ст. 395 КПК України (1001-05) .

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 і в його інтересах захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.

Вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 8 грудня року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 3 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 і в порядку ст. 395 КПК України (1001-05) щодо ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 змінити.

Виключити із вироку та ухвали рішення про вчинення ОСОБА_1., ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_16 злочинів організованою групою.

В порядку ст. 395 КПК України (1001-05) ці судові рішення про засудження ОСОБА_1., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України (2341-14) , ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України (2341-14) , ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 366 КК України (2341-14) скасувати, звільнивши їх всіх від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Вважати ОСОБА_1. засудженим на підставі ст. 42 КК України 1960 (2001-05) р. за сукупністю злочинів, передбачених ст. 70 КК України 1960 (2001-05) р. із застосуванням ст. 44 КК України 1960 (2001-05) р., ч.3 ст. 212 КК України (2341-14) 2001 р. із застосуванням ст. 44 КК України 1960 (2001-05) р., ч. 2 ст. 369 КК України (2341-14) 2001 р., ОСОБА_5 - за сукупністю злочинів, передбачених ст. 70 КК України 1960 (2001-05) р. із застосуванням ст. 44 КК України 1960 (2001-05) р., ч.2 ст. 212, ч.2 ст. 369 КК України (2341-14) 2001 р., ОСОБА_6 - за сукупністю злочинів, передбачених ст. 70 КК України 1960 (2001-05) р. із застосуванням ст. 44 КК України 1960 (2001-05) р., ч. 3 ст. 212 КК України (2341-14) 2001 р. із застосуванням ст. 44 КК України 1960 (2001-05) р., ОСОБА_7 - за сукупністю злочинів, передбачених ст. 70 КК України 1960 (2001-05) р. із застосуванням ст. 44 КК України 1960 (2001-05) р., ч. 2 ст. 212 КК України (2341-14) 2001 р., ОСОБА_8 - за сукупністю злочинів, передбачених ст. 70 КК України 1960 (2001-05) р. із застосуванням ст. 44 КК України 1960 (2001-05) р., ч. 2 ст. 212 КК України (2341-14) 2001 р. із застосуванням ст. 44 КК України 1960 (2001-05) р., ОСОБА_2 - за сукупністю злочинів, передбачених ч.6 ст. 19, ст. 70 КК України 1960 (2001-05) р. із застосуванням ст. 44 КК України 1960 (2001-05) р., ч.2 ст. 364 КК України (2341-14) 2001 р. із застосуванням ст. 44 КК України 1960 (2001-05) р., ч. 2 ст. 368 КК України (2341-14) 2001 р. із застосуванням ст. 44 КК України 1960 (2001-05) р., ОСОБА_3 - за сукупністю злочинів, передбачених ч.6 ст. 19, ст. 70 КК України 1960 (2001-05) р. із застосуванням ст. 44 КК України 1960 (2001-05) р., ч. 2 ст. 364 КК України (2341-14) 2001 р. із застосуванням ст. 44 КК України 1960 (2001-05) р., ч. 2 ст. 368 КК України (2341-14) 2001 р. із застосуванням ст. 44 КК України 1960 (2001-05) р., ОСОБА_9 - за ч. 6 ст. 19, ст. 70 КК України 1960 (2001-05) р. із застосуванням ст. 44 КК України 1960 (2001-05) р., ч. 2 ст. 364 КК України (2341-14) 2001 р., до покарання, призначеного судом першої інстанції.