Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого

Паневіна В.О.,

суддів

Коротких О.А., Глоса Л.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 29 травня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1на судові рішення щодо нього, -

в с т а н о в и л а:

вироком Яремчанського міського суду Iвано-Франківської області від 16 серпня 2006 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1

не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України (2341-14) на чотири роки позбавлення волі.

Цим же вироком також засуджено ОСОБА_2, вирок щодо якого у касаційному порядку не оскаржений і касаційного подання щодо нього не внесено.

Ухвалою апеляційного суду Iвано-Франківської області від 31 жовтня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1залишено без зміни.

ОСОБА_1визнано винним у тому, що він 3 лютого 2006 року приблизно о 16 год., перебуваючи на території школи м. Яремча Iвано-Франківської області, за попередньою змовою з ОСОБА_2. із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито викрав із кишені ОСОБА_3 386 гривень.

Крім того, 7 березня 2006 року приблизно о 17 год., ОСОБА_1. із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, відкрито викрав у ОСОБА_4. гроші у сумі 100 гривень.

У касаційній скарзі засуджений зазначає про свою непричетність до вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України (2341-14) , посилається на неповноту та однобічність досудового слідства і судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, засуджений стверджує, що у справі не досліджені всі обставини, які мають значення для прийняття правильного рішення, а вирок грунтується на суперечливих показаннях потерпілих та свідків, які його обмовляють. Просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1у вчиненні зазначеного у вироку злочину грунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обгрунтованим.

Цей висновок, зокрема, грунтується на показаннях засудженого ОСОБА_2 на досудовому слідстві про обставини вчинення ним та ОСОБА_1. грабежу щодо потерпілого ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4., свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. Ці показання повністю узгоджуються з даними протоколів огляду місця події, даними очної ставки між ОСОБА_1. та ОСОБА_2., відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Дії ОСОБА_1правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України (2341-14) . При цьому суд у вироку дав оцінку всім дослідженим доказам на обгрунтування того, чому одні з них прийняті ним і покладені в основу вироку, а інші - відкинуті.

У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені й  досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, проведені необхідні експертизи, а тому колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги про однобічність та неповноту досудового і судового слідства, непричетність ОСОБА_1до вчинення інкримінованого йому злочину є безпідставними.

Покарання ОСОБА_1. призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України (2341-14) і є справедливим.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок, при перевірці судових рішень щодо ОСОБА_1в касаційному порядку не виявлено.

Оскільки передбачені ч.1 ст. 398 КПК України (1001-05) підстави для скасування або зміни судових рішень щодо засудженого відсутні, колегія суддів вважає, що в задоволенні скарги має бути відмовлено.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Відмовити в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1, засудженого вироком Яремчанського міського суду Iвано-Франківської області від 16 серпня 2006 року.