Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі

головуючого

Паневіна В.О.,

суддів

Коротких О.А., Пекного С.Д.

розглянула в судовому засіданні в м.Києві  29 травня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Кам"янець-Подільського районного суду Хмельницької області від 25 травня 2005 року  та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 30 серпня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

вироком суду

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

уродженця м.Пскова Російської Федерації,

громадянина України, в силу ст.89 КК України (2341-14) не судимого,

засуджено за ч.1 ст.125 КК України (2341-14) до штрафу у розмірі 600 грн.;

за ч.2 ст.342 КК України (2341-14) до обмеження волі строком 1 рік;

за ч.2 ст.345 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за  сукупністю злочинів засудженому ОСОБА_1 остаточно призначено 2 роки 4 місяці позбавлення волі та штрафу у розмірі 600 грн..

За ч.1 ст.126, ч.1 ст.162, ч.2 стт.186 КК України (2341-14) ОСОБА_1 виправдано.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 24 грудня 2004 року за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, шляхом нанесення ударів кулаками в груди та голову потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заподіяв їм легкі тілесні ушкодження.

Крім того, ОСОБА_1 того ж дня за тією ж адресою при з"ясування працівниками міліції обставин справи заподіяння ним тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_2 і ОСОБА_3, умисно заподіяв працівникові правоохоронних органів потерпілому ОСОБА_4 при виконанні ним службових обов"язків легкі тілесні ушкодження.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 при доставці його в приймальне відділення міської лікарні, чинив опір працівникам правоохоронних органів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 при виконанні ними службових обов"язків.

Ухвалою апеляційного  суду Хмельницької області від 30 серпня 2005 року зазначений вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує, що за ст.345 КК України (2341-14) його засуджено необгрунтовано, просить призначити йому покарання у виді обмеження волі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касатора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність вчинення засудженим ОСОБА_1 вказаних злочинів за викладених у вироку обставин стверджуються повним визнанням вини самим засудженим в частині заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 і ОСОБА_3, показаннями потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, висновками судово-медичних експертиз, іншими зібраними по справі доказами.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд правильно застосував щодо засудженого  ОСОБА_1  кримінальний закон при кваліфікації його дій за ч.1 ст.125, 2 ст. 342 та ч.2 ст.345 КК України (2341-14) .

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України (2341-14) , оскільки його вид та строк визначено судом з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів і даним про особу та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку по  справі, не встановлено.

З наведеного вбачається, що передбачені законом підстави для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України (1001-05) , відсутні.

Керуючись ст.394 КПК України (1001-05) , колегія суддів,-

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.