5-2157к07 Про викрадення худоби - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 29 травня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав учать у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Апеляційного суду Черкаської області від 6 березня 2007 року щодо ОСОБА_1,

встановила:

вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 3 листопада 2006 року

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 року народження, уродженця с. Крупське Золотоніського району Черкаської області, жителя с. Щербинівка Золотоніського району Черкаської області, раніше судимого 15.08. 1997 року за ч. 3 ст. 140 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю,

було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2роки.

На підставі ст. 76 КК України (2341-14) на ОСОБА_1 покладено обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і періодично з'являтися в зазначені органи для реєстрації.

IНФОРМАЦIЯ_2 року народження, уродженця с. Богуславець Золотоніського району Черкаської області, жителя с. Синьооківка Золотоніського райолну Черкаської області, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2роки.

На підставі ст. 76 КК України (2341-14) на ОСОБА_2 покладено обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і періодично з'являтися в зазначені органи для реєстрації.

За апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, цей вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання Апеляційним судом Черкаської області скасовано та постановлено свій вирок від 6 березня 2007 року, яким ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні таких злочинів.

Він за попередньою змовою з невстановленою особою, в ніч на 13 березня 2006 року проникли до домоволодіння ОСОБА_3, що розташувались у селі Крупське Золотоніського району, звідки викрали майно потерпілого загальною вартістю 1698 грн. 40 коп.

28 квітня 2006 року близько 1-ї години ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та невстановленою особою у тому ж числі викрали з хліва потерпілого ОСОБА_4 корову, вартістю 4200 грн. 90 коп.

2 травня 2006 року опівночі в селі Богуславець того ж району ОСОБА_1, проникнувши до господарства потерпілої ОСОБА_5, викрав її корову, вартістю 3035 грн.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи в апеляційній інстанції, просить вирок Апеляційного суду Черкаської області щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у зв'язку з порушенням права засудженого на захист. У доповненнях до касаційного подання прокурор також посилається на те, що резолютивна частина вироку не відповідає вимогам ст. 335 КПК України (1001-05) .

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора ОСОБА_6, яка підтримала доводи касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з висновку судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_1 виявляє ознаки легкої розумової відсталості (вираженої дебільності), внаслідок чого він не здатний самостійно здійснювати свої процесуальні права і обов'язки.

Після встановлення цих вад слідчий обгрунтованого визнав участь захисника у справі обов'язковою та постановою від 31.08. 2006 року і відповідно до вимог ст. 45 КК України (2341-14) призначив адвоката ОСОБА_7 захисником обвинуваченого ОСОБА_1.

Зазначений захисник також брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 358 КПК України (1001-05) , засуджений чи виправданий, їх законні представники підлягають обов'язковому виклику в апеляційний суд, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення їх становища або суд визнає необхідним провести судове слідство. У цих випадках викликаються і їх захисники, якщо їх участь у справі відповідно до вимог статті 45 цього Кодексу є обов'язковою.

Всупереч цим вимогам закону апеляційний суд розглянув справу без участі захисника, участь якого була обов'язковою, та постановив свій вирок, яким погіршив становище ОСОБА_1. Таке порушення права засудженого на захист є істотним порушенням кримінального-процесуального закону та є безумовною підставою для скасування вироку.

Тому вирок апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді апеляційний суд має розглянути справу з дотриманням вимог чинного законодавства, в тому числі й тих, які передбачають зміст вироку, у разі, якщо такий буде постановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Черкаської області від 6 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд у іншому складі суддів.