Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого, судді

Редьки А.I.

суддів

Жука В.Г. і Лавренюка М.Ю.

розглянувши в судовому засіданні 24 травня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 11 серпня 2006 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

неодноразово судимого, останнього разу -

25 грудня 2003 року за ч. 3 ст. 185, ст. 395 КК України (2341-14)

на один рік позбавлення волі,

за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) на три роки позбавлення волі, за ст. 297 КК України (2341-14) на два роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК України (2341-14) на один рік позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно йому призначено три роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України (2341-14) його звільнено від відбування покарання з випробуванням на один рік і покладено обов'язок, передбачений п. 3 ст. 76 КК України (2341-14) .

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілоїОСОБА_2 170 грн. на відшкодування матеріальної шкоди,

установила:

Суд визнав ОСОБА_1винуватим у тому, що він у ніч на 2 липня 2006 року вкрав із сараюОСОБА_2., що по АДРЕСА_1 10 курей потерпілої на суму 170 грн.

Восени 2005 року він незаконно придбав сухі подрібнені рослини коноплі, які переніс до свого господарства на АДРЕСА_2, де незаконно зберігав їх на власні потреби. 25 травня 2006 року працівниками міліції в будинку засудженого було вилучено 35 грамів особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу (марихуани).

Крім того, 1, 3 і 4 червня 2006 року ОСОБА_1 на Ватутінському цвинтарі вчинив крадіжки металевих предметів, що знаходилися в місцях поховання колишніх мешканців м. Лебедин, чим  заподіяв шкоду на суми, відповідно: ОСОБА_3- 23 грн. 20 коп., ОСОБА_4. - 86 грн. 80 коп., ОСОБА_5. - 66 грн. 40 коп.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1, а справу - направити на новий судовий розгляд. Не оспорюючи правильності встановлення фактичних обставин справи та юридичної оцінки злочинних дій засудженого, твердить, що суд призначив ОСОБА_1. м'яке покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора не підлягає задоволенню.

Винуватість ОСОБА_1у вчиненні злочинів, за які його засуджено, матеріалами справи доведена і в касаційному поданні під сумнів не ставиться.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1за ч. 3 ст. 185, ст. 297 і ч. 1 ст. 309 КК України (2341-14) є правильною і в колегії суддів сумніву не викликає.

Що стосується призначеного винуватому покарання, то з цим рішенням суду колегія суддів погоджується.

Застосування щодо ОСОБА_1ст. 75 КК України (2341-14) суд належно мотивував із посиланням на конкретні пом'якшуючі обставини. Було враховано всі дані про особу засудженого, зокрема те, що він визнав свою вину, щиро розкаявся, з'явився із зізнанням і сприяв розкриттю злочинів, тяжких наслідків від його дій не настало. Не залишив поза увагою суд стан здоров'я винуватого, думку прокурора, яка просила застосувати до ОСОБА_1правила ст. 75 КК України (2341-14) , а також думку потерпілих з цього приводу.

Тому вважати, що призначене винуватому покарання є надмірно м'яким, як про це зазначається в касаційному поданні, підстав немає.

Будь-яких даних про упередженість суду або невиконання ним норм КПК України (1001-05) , які були б підставою для зміни або скасування вироку, не виявлено.

Колегія суддів не знаходить підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) .

Ураховуючи наведене та керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

ухвалила:

відмовити прокурору в задоволенні касаційного подання.