Колегія суддів палати Верховного Суду України

з кримінальних справ у складі:

головуючого

Пивовара В.Ф.

суддів

Гошовської Т.В.,Мороза М.А.

за участю прокурора

Казнадзея В.В.  потерпілого  ОСОБА_1

та засудженого  ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 травня 2007 року кримінальну справу щодо  ОСОБА_2 за касаційною скаргою  останнього та його захисника на вирок Апеляційного суду Житомирської  області  від  27 лютого  2007 року.

Вироком  Олевського  районного суду Житомирської області  від 22  грудня 2006 року

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

уродженць міста Олевська

Житомирської  області, несудимий,

засуджений:

-  за ч.2 ст. 286  КК України (2341-14) із застосуванням ст.69 КК України (2341-14)   на 1 рік 6 міс. обмеження волі років  з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки;

- за ч.1 ст.289 КК України (2341-14) до штрафу в розмірі 17000 грн.;

- за ч.1 ст.135 КК України (2341-14) на 1 рік обмеження волі, а на підставі ст.70 КК України (2341-14) остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів 1 рік 6 міс. обмеження волі років  з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

За вироком суду  ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 16  червня 2006 року, близько 23-ої години 50 хв., в боксі АТП РСС  м. Олевська, що по провулку Московському, 11 незаконно заволодів автомобілем ВАЗ-2101, держномер НОМЕР_1, належний ОСОБА_3 і, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за обставин, встановлених судом і детально наведених у вироку, керуючи вказаним автомобілем,  по вулиці Пушкінській в м. Олевську напроти будинку №30 допустив  порушення п.п. 10.1, 12.4 Правил дорожнього руху, внаслідок чого, близько опівночі, рухаючись з перевищенням швидкості  допустив  наїзд  на потерпілу ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_2 народження, яка  від одержаних під час ДТП тілесних ушкоджень померла на місці.

Вчинивши наїзд на потерпілу, ОСОБА_2, з метою уникнення відповідальності за скоєне, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Вироком Апеляційного суду Житомирської області від 27 лютого  2007 року вирок місцевого суду щодо  ОСОБА_2  в частині призначеної  міри покарання скасовано за м'якістю такої і постановлено новий вирок, за яким йому  призначено покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст. 286, ч.1 ст. 289, ч.1 ст.135 КК України (2341-14) 6 років з позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Постановлено  стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 9047 грн. 25 коп. на відшкодування матеріальних збитків, а в решті  вирок місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, по суті, не заперечує своєї винності у вчиненні вказаних злочинів та правильності кваліфікації його дій, порушує питання  про пом'якшення йому покарання, приводить доводи обгрунтованості і законності  в цій частині вироку місцевого суду.

Захисник засудженого ОСОБА_2 -  адвокат ОСОБА_5, по суті, приводить такі ж доводи і порушує питання аналогічного змісту.

Заслухавши доповідача,  засудженого ОСОБА_2, який підтримав касаційні скарги, потерпілого  ОСОБА_1 та прокурора про законність і обгрунтованість вироку апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності  ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило загибель потерпілої ОСОБА_4, а також у вчиненні інших, пов'язаних з цим  вказаних у вироку злочинів, та кваліфікацію злочинних дій засудженого за ч.2 ст.28б, ч.1ст.289, ч.1 ст.135 КК України (2341-14) відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням всіх об'єктивних і суб'єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при з'ясуванні дійсних обставин подій та грунтуються на зібраних у справі доказах, в тому числі й показаннях  самого засудженого  ОСОБА_2 як в стадії досудового слідства, так і в суді першої й апеляційної інстанцій, котрий не заперечував своєї винуватості у ДТП  та інших злочинах показаннях вказаних у вироку свідків, висновках судово-медичної та авто-технічної експертиз, інших доказах .

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_2 та кваліфікації його дій, органами досудового слідства та судом не допущено. Перевіркою справи не встановлено також грубих порушень кримінально-процесуального законодавства при перевірці справи в апеляційному порядку.

Що стосується призначеного ОСОБА_2 покарання апеляційним судом, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст.65 КК України (2341-14) . Суд врахував як ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, так і дані про особу винного, котрий вчинив злочини, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, інші обставини, в тому числі й ті, про які йдеться у касаційних скаргах, а отже,  підстав для зміни чи скасування  вироку в цій частині суд касаційної інстанції  не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.395 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

у х в а л и л а :

касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду  Житомирської області від 27  лютого 2007 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.