Суддя Cудової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Бех М.О., розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на вирок Бережанського районного суду Тернопільської області від 29 жовтня 2015 року та на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 27 січня 2016 року щодо нього,

Вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 29 жовтня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції 2001 року), та призначено, за вказаною нормою кримінального закону, покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень в дохід держави.

На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 27 січня 2016 року вирок Бережанського районного суду Тернопільської області від 29 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, порушує питання про скасування зазначених вище судових рішень та закриття кримінальної справи щодо нього.

Перевіривши касаційну скаргу засудженого вважаю, що скаргу слід визнати такою, що не підлягає розгляду, з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 386 КПК України (1960) касаційні скарги на вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, і постановлені щодо них ухвали апеляційного суду, крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, можуть бути подані протягом трьох місяців після набрання ними законної сили.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 401, ч. 2 ст. 402 КПК України (1960), вказані рішення набирають законної сили негайно після оголошення ухвали апеляційного суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Пропущений строк на касаційне оскарження, відповідно до ч. 4 ст. 386 КПК України (1960), може бути відновлений у випадках і в порядку, передбачених статтею 353 КПК України (1960), судом першої інстанції, який виніс оскаржуване рішення.

Касаційна скарга подана засудженим ОСОБА_2 за межами зазначеного строку і питання про його відновлення в порядку, передбаченому ст. 353 КПК України (1960), не вирішено.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 386 КПК України (1960) в разі подачі касаційної скарги з пропуском строку, встановленого частинами першою і другою ст. 386 КПК України, і при відсутності клопотання про його відновлення скаргу засудженого слід визнати такою, що не підлягає розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 4 ст. 386 КПК України (1960) , п. п. 11, 15 розділу ХІ КПК України (4651-17) , -

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 визнати такою, що не підлягає розгляду.

Постанова оскарженню не підлягає.