Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого судді Зубара В.В.,

суддів Бех М.О., Пойди М.Ф.,

при секретарі Бражнику М.В.,

за участю:

прокурора Ковальчука О.С.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12014270270000511 відносно ОСОБА_2 за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 04 лютого 2016 року.

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 грудня 2015 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Брусилів Чернігівського району Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 680 грн.

Цим же вироком ОСОБА_2 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 122 КК та виправдано.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 04 лютого 2016 року зазначений вирок місцевого суду залишено без зміни.

Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 15 липня 2014 року у денний час, знаходячись в господарстві АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин умисно завдав ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження у вигляді садна лівої поперекової ділянки, синця та забиття м'яких тканин обличчя.

Крім того органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався у спричиненні потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України за таких обставин.

20 липня 2014 року близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_2, знаходячись в господарстві АДРЕСА_2 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин схопив ОСОБА_3 правою рукою за волосся та умисно наніс їй один удар ногою в область лівої нижньої кінцівки. У подальшому ОСОБА_2, діючи з єдиним умислом, умисно наніс один удар долонею лівої руки в область голови ОСОБА_3. Після чого ОСОБА_2 взяв ОСОБА_3 правою рукою за волосся, а іншою за ліву руку та, тиснучи, викрутив руку назовні. В результаті вказаних дій ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому голівки лівої променевої кістки без зміщення, синців та забиття м'яких тканин обличчя, лівої нижньої кінцівки, дефекту волосяного покрову волосистої частини голови, які згідно висновку експерта № 673 від 21 липня 2014 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, строком понад 21 день.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню його у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 125 КК, та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. В обґрунтування зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме, що апеляційний суд не проаналізував докази на предмет їх допустимості і належності, що ряд слідчих дій, за результатами проведення яких отримані докази, на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, було проведено до внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім того захисник зазначає, що наведені порушення були залишені поза увагою апеляційного суду, а також вказує, що апеляційний суд в ухвалі не навів мотивів, з яких визнав апеляційну скаргу захисника безпідставною.

Судові рішення щодо виправдання ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК, у касаційному порядку не оскаржуються.

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2, які просили задовольнити касаційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи касаційної скарги захисника, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з положеннями ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК (4651-17) , які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Суд першої інстанції, розглянувши кримінальне провадження, визнав ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, і призначив йому покарання за вказаною нормою закону. У пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 122 КК ОСОБА_2 визнаний невинуватим та виправданий.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначав про незаконність вироку суду щодо визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, та просив скасувати зазначений вирок і кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за вказаним обвинуваченням закрити у зв'язку з відсутністю в діях обвинуваченого складу цього кримінального правопорушення. В обґрунтування посилався на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, зазначав, що обвинувачення ґрунтується на суперечливих доказах, вказував на недостовірність показань свідків, потерпілої, а також, що суд першої інстанції належним чином не врахував та не дав оцінки показанням обвинуваченого.

Згідно з вимогами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду зазначаються мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Вказаних вимог кримінального процесуального закону апеляційний суд не дотримався.

Доводи касаційної скарги захисника щодо неналежної перевірки апеляційним судом доводів його апеляційної скарги є обґрунтованими і підлягають в цій частині задоволенню.

Так, апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника, дійшов висновку, що зазначена апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Поряд з цим доводи апеляційної скарги захисника, що стосуються доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, зокрема, щодо відсутності у матеріалах провадження доказів доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, щодо суперечливості доказів, а саме, показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_3, висновків судово-медичних експертиз, недостовірності показань зазначених свідків та потерпілої, і, як наслідок, неналежності та недопустимості доказів у кримінальному провадженні, апеляційний суд перевірив вибірково та навів формальні та узагальнені мотиви на їх спростування.

За таких обставин ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК, а висновки апеляційного суду щодо законності вироку суду першої інстанції є передчасними.

Виходячи з зазначеного, наведені порушення є істотними і такими, що перешкодили апеляційному суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Поряд з зазначеним, у касаційній скарзі захисник, також, вказує на недопустимість доказів, на яких ґрунтується висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК. На думку захисника, зазначені докази були отримані до внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про вказане правопорушення і, як наслідок, є недопустимими.

Разом з цим, у матеріалах провадження відсутні відповідні витяги з ЄРДР і вказані доводи касаційної скарги у апеляційній скарзі захисника не наводились і не були предметом перевірки судом апеляційної інстанції. Оскільки вирішення питання щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції пов'язане з необхідністю оцінки доказів на предмет їх належності та допустимості, тому доводи касаційної скарги захисника щодо недопустимості доказів мають бути предметом перевірки суду апеляційної інстанції при новому розгляді кримінального провадження.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно усунути вказані недоліки і постановити законне та мотивоване рішення з дотриманням усіх вимог кримінального процесуального закону.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 434, 436 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 04 лютого 2016 року відносно ОСОБА_2 - скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.