Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

головуючого-судді

Міщенка С.М.

суддів

Кліменко М.Р., Пекного С.Д.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 травня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 11 липня 2006 року.

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 травня 2006 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 народження, за ознаками злочину, передбаченого частинами 2 і 3 ст. 358 КК України (2341-14) закрито у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України (2341-14) .

Відповідно до цієї постанови, в листопаді 1997 року ОСОБА_1, за попередньою змовою з іншою особою, підробив акт прийому-передачі земельної ділянки АДРЕСА_1від 22 травня 1997 року, який використав під час слухання цивільної справи в суді.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 11 липня 2006 року апеляцію ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову суду - без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, а справу закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (1001-05) за відсутністю в його діях складу злочину. При цьому ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та те, що обвинувачення грунтуюється лише на припущенням слідчого, під час досудового та судового слідства було порушено його право на захист, оскільки у клопотанні про надання захисника йому було відмовлено.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених  частинами 2 та 3 ст. 358 КК України (2341-14) , грунтується на зібраних у справі  та наведених в обвинувальному висновку доказах, сукупністью яких підтверджено, що ОСОБА_1 у 1997 році було підроблено акт прийому-передачі земельної ділянки та пред"явлено суду під час розгляду справи про розподіл майна між ним та гр. ОСОБА_2.

До початку розгляду справи судом ОСОБА_1заявив клопотання про її закриття на підставі ст. 49 КК України (2341-14) у зв"язку із закінченням строків давності, яке підтримав у судовому засіданні (а.с. 180, 181).

Оскільки строки притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за інкриміновані йому злочини дійсно сплили, бо пройшло більше 5 років, а його заява про закриття справи є обов"язковою для суду, цей суд обгрунтовано закрив кримінальну справу щодо нього у зв"язку із закінченням строків давності, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (2341-14) .

Що ж стосується доводів ОСОБА_1 про порушення його права на захист, то вони є безпідставними, оскільки під час досудового слідства він добровільно відмовився від участі захисника у справі і таку відмову слідчим було прийнято (а.с. 99, 100, 112, 113, 127). Крім того, участь захисника у цій справі згідно ст. 45 КПК України (1001-05) не є обов"язковою. Тому відповідно до ст. 47 КПК України (1001-05) , ОСОБА_1 мав сам вирішувати питання захисту від обвинувачення як під час досудового слідства, так і у суді, оскільки перебував на підписці про невиїзд.

Таким чином, передбачених ст. 398 КПК України (1001-05) підстав для скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 немає, у зв"язку з чим у задоволенні його касаційної скарги належить відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

УХВАЛИЛА :

у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.