У х в а л а
іменем України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого  Паневіна В.О.,
суддів  Коротких О.А., Глоса Л.Ф.,
за участю прокурора  Брянцева В.Л.,
засудженого  ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 травня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника  ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 лютого 2007 року
Цим вироком:
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 народження, уродженця  АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 15  квітня 1970 р. за ст.140 ч.2 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі;
· 25 лютого 1975 р. за ст.ст.215-3 ч.2, 25-1  КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі умовно з обов'язковим залученням до праці;
· 13 листопада 1980 р. за ст.ст. 17,215-3 ч.1, 188-1 ч.2,190 ч.2 КК України (2341-14) на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
· 18 серпня 1989 р. за ст.ст.206 ч.2, 215-3 ч.3, 215 ч.1  КК України (2341-14) на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 6 листопада 1998 р. за ст.114 КК України (2341-14) на 10 місяців виправних робіт;
· 28 листопада 1999 р. за ст. 142 ч.3, 206 ч.3, 222 ч.3 КК України (2341-14) ,  на 7 років позбавлення волі. Звільненого 26 липня 2006 року умовно-достроково на 4 місяці 4 дні,
засуджено: за ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України (2341-14) на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за  ст. 187 ч. 4 КК України (2341-14) на 11  років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів визначено 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, а на підставі ст. 71 КК України (2341-14) за сукупністю вироків йому визначено остаточне покарання 14 років  3 місяці позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_1 визнано судом винним і засуджено за розбійний напад та умисне вбивство з корисливих мотивів, які вчинені за таких обставин.
24 серпня 2006 року близько 20 год. ОСОБА_1, з метою заволодіння майном ОСОБА_3 прийшов разом з ОСОБА_4 до квартири потерпілого, що на АДРЕСА_2Перебуваючи в квартирі, ОСОБА_1 почав вимагати в ОСОБА_3 гроші, а коли потерпілий відмовив, то у вітальні на столі знайшов 40 грн., якими заволодів. Потерпілий почав припиняти злочинні дії засудженого. У зв'язку з цим у ОСОБА_1 виник умисел на вчинення розбійного нападу та умисного вбивства потерпілого з корисливих мотивів. З цією метою, він умисно, наніс ОСОБА_3 удари рукою в обличчя, а коли той упав продовжував наносити удари ногами по тулубу.
Реалізовуючи свій умисел, ОСОБА_1 взяв на кухні ніж і умисно наніс удар ОСОБА_3 в шию, спричинивши потерпілому колото-різане поранення з пошкодженням сонної артерії, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Потім він здавив шию потерпілого  чоловічою шкарпеткою і задушив його.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 порушує питання про скасування вироку  та направлення справи на додаткове розслідування. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. На підтвердження винності  ОСОБА_1 суд послався на показання свідка ОСОБА_4, однак, на думку захисника, правдивість цих показань викликає сумніви, оскільки свідок тривалий час страждає на шизофренію параноідальної форми. Досудовим слідством не з'ясовано можливість вчинення злочину іншими особами.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку та направлення справи на  додаткове розслідування, оскільки, на його думку, досудове слідство та судовий розгляд проведені неповно й однобічно. Не погоджується з висновком судово-медичної експертизи стосовно часу настання смерті потерпілого. На його думку, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що пляшку з відбитком його пальця в квартиру потерпілого напередодні принесла ОСОБА_4, показання якої не можна було враховувати при постановленні вироку із-за її психічної хвороби.  Стверджує, що показання цього свідка щодо його участі у вбивстві потерпілого дані нею під впливом незаконних методів з боку працівників міліції.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав касаційні скарги, подані ним та захисником ОСОБА_2, прокурора Брянцева В.Л. про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи  та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи і зроблено обгрунтований висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів.
Такий висновок грунтується на зібраних у встановленому  законом порядку та перевірених доказах.
Так, свідок ОСОБА_4 як під час досудового слідства, так і у судовому засіданні  послідовно показувала, що 24 серпня 2006 року за пропозицією ОСОБА_1 вони прийшли в квартиру  ОСОБА_3 Засуджений почав вимагати у потерпілого гроші, а коли той відмовився, сам їх знайшов і забрав.  ОСОБА_3 намагався повернути гроші, але ОСОБА_1 рукою вдарив його в обличчя, а коли потерпілий упав, то почав його бити ногами по тулубу. Взяв на кухні ніж, яким наніс удар в шию потерпілому. Після того накинув шкарпетку на шию потерпілого і почав душити. Вона злякалася і втекла додому. Через деякий час після повернення до її квартири ОСОБА_1 приблизно о 21 год. з метою створення алібі, запропонував сходити до квартири потерпілого та зробити вигляд, що вони його шукають. Засуджений подзвонив у двері сусідів, а дві жінки, які вийшли, сказали, що ОСОБА_3  мабуть не відкриває двері через те, що п'яний. ОСОБА_1 погрожував їй вбивством, якщо вона розповість про скоєний ним злочин.
З показань свідка ОСОБА_6 убачається, що 24 серпня 2006 року близько 23 год. на прохання матері та ОСОБА_1 він ходив до квартири потерпілого для того, щоб з'ясувати чи є він вдома. Але двері йому ніхто не відкрив.
Згідно з показаннями свідків ОСОБА_7 та  ОСОБА_8  24 серпня 2006 року близько 21 год. біля квартири ОСОБА_3 вони побачили схвильованих ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які говорили, що шукають потерпілого. ОСОБА_4 сказала, що боїться, що  ОСОБА_3 вб'ють. Наступного дня вранці вони виявили, що ОСОБА_3 вбитий.
Iз протоколу огляду місця події вбачається, що в АДРЕСА_2 з ознаками насильницької смерті виявлено труп ОСОБА_3 На місці події недалеко від трупа на пляшці  виявлено відбиток пальця, який відповідно до висновку дактилоскопічної експертизи залишений пальцем лівої руки ОСОБА_1
Згідно з висновком судово-імунологічної експертизи, на рукоятці ножа, вилученого з шиї потерпілого, виявлено сліди поту, що міг походити від ОСОБА_1
За висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_3 настала внаслідок механічної асфіксії. На трупі виявлено колото-різане поранення шиї, а також численні ушкодження голови, тулуба, кінцівок.
Сукупність цих та інших наведених у вироку доказів, яким суд дав правильну оцінку, переконливо свідчать про те, що саме ОСОБА_1 вчинив розбійний напад та умисне вбивство з корисливих мотивів.
Кваліфікація його дій за ст.ст. 187 ч. 4, 115 ч. 2 п. 6 КК України (2341-14) є правильною.
Доводи касаційних скарг захисника ОСОБА_2 та засудженого про те, що обвинувачення грунтується на суперечливих та непослідовних показаннях свідка ОСОБА_4, яка страждає на психічне захворювання є безпідставними.
Як вірно вказано у вироку апеляційного суду, свідок ОСОБА_4  як під час досудового слідства так і у судовому засіданні давала послідовні показання щодо обставин вчинення засудженим даного злочину. Її показання об'єктивно узгоджувалися  з іншими доказами по справі.
Незважаючи на те, що ОСОБА_4 дійсно у 1984 році перебувала у психіатричній лікарні з приводу психічного захворювання, але з того часу ніде не лікувалася, даних про ускладнення  захворювань немає, що підтверджено довідкою головного лікаря центральної міської лікарні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд обгрунтовано, з наведенням у вироку відповідних мотивів, поклав в основу вироку показання цього свідка.
Ні засуджений, а ні його захисник на підтвердження своїх сумнівів в правдивості показань свідка ОСОБА_4, які б були пов'язані з наявною у неї хворобою, не навели жодних обставин неадекватності її поведінки. Не вказали на такі обставини й свідки по справі.
Доводи касаційної скарги засудженого про те, що досудовим слідством неправильно встановлено час смерті потерпілого, є необгрунтованими.
Висновок судово-медичної експертизи, враховуючи характер та ступінь розвитку трупних явищ, не суперечить часу вчинення умисного вбивства ОСОБА_3 Підстав сумніватися  в достовірності цього висновку експертизи колегія суддів немає.
Посилання в касаційній скарзі засудженого про те, що пляшку  з відбитком його пальця в квартиру потерпілого напередодні принесла ОСОБА_4, є безпідставними. Під час досудового слідства ОСОБА_1 не міг пояснити  цієї обставини, а його поясненню в судовому засіданні стосовно цього, що є аналогічними доводам касаційної скарги, апеляційним судом дана належна оцінка.
Міра покарання ОСОБА_1 обрана у відповідності до вимог закону з урахуванням характеру і суспільної небезпечності вчинених злочинів, даних про особу засудженого та всіх обставин справи, які обтяжують  і пом'якшують його відповідальність.
Порушень чинного законодавства, які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, не виявлено.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -
у х в а  л и л а :
Касаційні скарги захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок апеляційного суду Дніпропетровської області від  5 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
С у д д і : Паневін В.О.  Коротких О.А.  Глос Л.Ф.