5-2039к07 Про згвалтування, вчинення вбивства та підпал будинку з метою приховати вчинені злочини - Текст документа

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 22 травня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 23 лютого 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 народження, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз 17.06.2005 року за ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,

- за ч. 4 ст. 152 КК України (2341-14) на 12 років позбавлення волі;

- за ч. 2 п. 10 ст. 115 КК України (2341-14) на 14 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 194 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України (2341-14) до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 17 червня 2005 року і визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років і 1 місяць.

Питання про речові докази вирішено в порядку, визначеному ст. 81 КПК України (1001-05) .

Як установив суд, 5 грудня 2004 року в період часу з 20 до 23 години ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного сп'яніння, з метою задоволення статевої пристрасті прибув до АДРЕСА_1, розбив шибку у вікні, проник у цей будинок, де проживала ОСОБА_2, 1933 року народження, наніс їй руками й ногами декілька ударів в голову. Потім з метою полегшення вчинення злочину зробив з відрізку електричного дроту петлю, накинув на шию ОСОБА_2та, затягуючи її, згвалтував й задушив потерпілу. Смерть останньої настала від механічної асфіксії через здавлювання шиї петлею.

Після того, маючи умисел приховати вчинені ним злочини, ОСОБА_1 скоїв підпал будинку, що призвело до його пошкодження, а також пошкодження та знищення майна потерпілої на загальну суму 2294 грн. 35 коп.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеності винуватості і правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, просить вирок апеляційного суду щодо останнього змінити у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Звертає увагу на те, що суд, в порушення вимог ст. 67 КК України (2341-14) , визнав кваліфікуючу ознаку складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України (2341-14) , - вчинення злочину загальнонебезпечним способом, обставиною, яка обтяжує покарання.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що суд безпідставно визнав його винним у вчиненні згвалтування, вбивства потерпілої та підпалу її будинку, мотивуючи тим, що досудове слідство у справі проведено неповно, необ'єктивно, однобічно і з обвинувальним ухилом, що під час додаткового розслідування справи не в повній мірі виконані вказівки, зазначені в ухвалі Верховного Суду України, якою справу було направлено на додаткове розслідування. Вважає, що його засуджено за злочини, яких він не вчиняв, і в справі відсутні докази його винності. На його думку, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, грунтуються на сфальсифікованих органами досудового слідства доказах. Твердить також, що суд не дав оцінки висновку експерта, відповідно до якого він не мав статевих зносин впродовж трьох діб до інкримінованих йому злочинів, що на його тілі та одязі відсутні будь-які сліди вчинення цих злочинів. Просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на нове розслідування чи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Ковтун Н.Я., яка підтримала доводи касаційного подання, а касаційну скаргу засудженого вважала необгрунтованою, потерпілого ОСОБА_3, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні та скарзі, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора належить задовольнити, а касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення з таких підстав.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, матеріалами справи доведені, і є обгрунтованими.

Так, з показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що після 23 години 5 грудня 2004 року, побачивши пожежу в будинку ОСОБА_2 вони прибігли її гасити. Оскільки вхідні двері були зачиненні, вони вибили їх та розбили вікно на веранді. Заливши пожежу водою, виявили на підлозі в одній із кімнат ОСОБА_2 мертвою. На її тілі була кров та синці. Вони викликали міліцію. Вранці 6 грудня 2004 року вони брали участь як поняті при проведенні працівниками міліції та прокуратури огляду місця події. В ході цієї слідчої дії в їх присутності було виявлено розбитим ще й вікно в будинку зі сторони городу. На його уламках експертом були виявлені сліди пальців рук, а поблизу цього місця відбитки взуття.

Наведені показання об'єктивно підтверджуються даними, що містяться у протоколі огляду місця події. Зокрема, при проведенні цієї слідчої дії було встановлено, що плівка, якою ззовні оббиті вікна будинку, на другому вікні відірвана, в ньому вибито скло, уламки якого лежали під вікном. На двох з них виявлені та вилучені сліди пальців рук.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про те, що вікно було пошкоджено ззовні, а кутові уламки скла було вийнято з рами руками для проникнення в будинок.

Цей висновок суду узгоджується із даними, що містяться у протоколі відтворення обстановки та обставин події, проведеного за участю статиста, фізичні дані якого аналогічні ОСОБА_1 Відповідно до цих даних статист через зазначене вікно без ускладнень зміг проникнути в будинок.

У судовому засіданні експерт ОСОБА_6 підтвердив, що він як спеціаліст-криміналіст брав участь в огляді місця події. Біля розбитого вікна будинку з боку городу були уламки скла та сліди взуття. На уламках скла були виявлені сліди пальців рук. Ці об'єкти в установленому законом порядку були вилучені, а сліди взуття сфотографовані. Потім він виготовив дактило-карти на осіб, доставлених працівниками міліції, а, повернувшись на своє місце роботи, провів дактилоскопічну експертизу і зробив висновок, що виявлений на одному з цих уламків скла слід, залишений вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_1

Правильність цього висновку експертизи ОСОБА_6 підтвердив і в судовому засіданні.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що його сліди на цих об'єктах могли бути отримані працівники міліції після його затримання, спростовано показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Ці свідки підтвердили, що в їх присутності як понятих уламки скла, на яких експерт виявив сліди пальців рук, були опечатані на місці їх вилучення.

З показань свідка ОСОБА_7 (на той час начальника Носівського райвідділу міліції) убачається, що поки на місті події продовжувала працювати оперативна група, він по слідах відбитків взуття, виявлених біля розбитого вікна, пішов в напрямку руху особи, яка їх залишила. Ці сліди привели його до двору та будинку ОСОБА_1.

Згідно з даними протоколу огляду від 6 грудня 2004 року, за місцем проживання ОСОБА_1 були виявлені та вилучені черевики, в яких засуджений ходив 5 грудня 2004 року.

Цю обставину ОСОБА_1 підтвердив.

Висновком судово-трасологічної експертизи № НОМЕР_1 в категоричній формі стверджується, що саме цим взуттям (черевиком на ліву ногу ) залишені два сліди, які були виявлені поблизу розбитого вікна будинку потерпілої.

З показань свідків ОСОБА_8 таОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, 5 грудня 2004 року близько 18-ї години пішов від них, а за показаннями ОСОБА_1 А. цього дня його брат (засуджений) повернувся до дому після 23 години.

За висновком комісійної судово-медичної експертизи № НОМЕР_2 смерть потерпілої ОСОБА_2настала в період з 20-ї до 23-ї години 5 грудня 2004 року від механічної асфіксії в результаті удавлення шиї петлею.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_106 грудня 2004 року близько 4 години до нього прийшов ОСОБА_1 та, шукаючи в своїй кишені гроші на горілку, витяг з неї відрізок електричного дроту й сказав, що це його удавка.

Про цю обставину ОСОБА_10 розповідав і свідку ОСОБА_8, що той підтвердив в судовому засіданні.

Як убачається з показань свідків ОСОБА_11, ОСОБА_8,ОСОБА_9, засуджений часто чіплявся до жінок різного віку, зокрема, і незадовго до вчинення злочинів, за які його засуджено.

З протоколу огляду місця події видно, що тіло ОСОБА_2 знаходиться на підлозі повністю оголеним.

Згідно з наведеним висновком комісійної судово-медичної експертизи у потерпілої також виявлені певні тілесні ушкодження статевого органу, які могли бути спричинені особою з неприродними анатомічними особливостями статевого органу при скоєнні насильницького статевого акту.

За даними судово-медичної експертизи № 771 від 22.12.2004р. у ОСОБА_1 виявлено такі анатомічні особливості.

Аналіз цих доказів свідчить, що суд мав підстави визнати їх достовірними і покласти в основу свого рішення.

Згідно з висновками товарознавчої експертизи пожежею в будинку ОСОБА_2заподіяні збитки на загальну суму 2294, 35 грн.

З огляду на наведене колегія суддів не погоджується з доводами скарги засудженого про відсутність у матеріалах справи доказів про вчинення ним зазначених у вироку злочинів, а ті докази, на які послався суд, були нібито здобуті всупереч нормам кримінально-процесуального законодавства.

Як убачається з протоколу судового засідання суд ретельно перевірив твердження ОСОБА_1 про фальсифікацію органами досудового слідства доказів у справі і обгрунтовано визнав їх безпідставними. Тому доводи його касаційної скарги про фальсифікацію доказів колегія суддів вважає необгрунтованими.

Доводи касаційної скарги про те, що висновок експерта, відповідно до якого він не мав статевих зносин впродовж трьох діб до вчинення злочинів, за які його засуджено, нібито спростовує висновки суду про доведеність його вини, є надуманим, оскільки, за результатами цитологічного дослідження зазначеним висновком експертизи стверджується тільки відсутність судово-медичних даних, які б свідчили про статевий акт ОСОБА_1 з особою жіночої статі незадовго до проведення експертизи. Крім того, з цього висновку убачається, що зазначений результат цитологічного дослідження може бути пов'язаним з проведенням туалету статевих органів.

Як убачається з матеріалів справи, органами досудового слідства та судом відповідно до норм кримінально-процесуальної процедури усунуто недоліки досудового слідства, зазначені в ухвалі колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 8.11 2005 року . Тому доводи скарги про те, що не в повній мірі виконані вказівки касаційного суду, є безпідставними.

У судовому засіданні не встановлено таких порушень кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку.

Дії ОСОБА_1 за ч.4 ст. 152, п.10 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 194 КК України (2341-14) кваліфіковано правильно, оскільки він повторно вчинив згвалтування, що спричинило тяжкі наслідки, умисне вбивство, поєднане із згвалтуванням, та шляхом підпалу вчинив умисне знищення й пошкодження чужого майна, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, всі обставини, що обтяжують його відповідальність, конкретизувавши ці дані у вироку. Проте, в порушення вимог ч.4 ст.67 КК України (2341-14) , суд помилково визнав кваліфікуючу ознаку ч.2 ст.194 КК України (2341-14) - вчинення злочину загально небезпечним способом обставиною, що обтяжує його покарання. Тому вирок у цій частині належить змінити. Така зміна не є підставою для пом'якшення призначеного засудженому покарання.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без .задоволення, а касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції

задовольнити. Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області від 23 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити. Виключити з нього посилання суду на обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину загальнонебезпечним способом.