Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Солодкова А.А.,

суддів: Широян Т.А., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Міщенко Т.М.,

засудженої ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3,

представника цивільного

відповідача ОСОБА_4

при секретарі Бранику М.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100020004312 за касаційними скаргами представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Голодняка М.В. та цивільного відповідача Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року та вирок Апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2016 року,

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року засуджено:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку м. Києва, українку, громадянку України, з вищою освітою, що працює бухгалтером ТОВ "Укрмегагранд", заміжньої, раніше не судимої,

- за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України її звільнено від призначеного покарання з випробовуванням та іспитовим строком на 1 рік, з покладенням відповідних обов'язків, передбачених п.п.2,3,4 ч. 2 ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 4 000 грн., в рахунок моральної шкоди 107 370 грн, а всього 111 370 грн.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" на користь потерпілої ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 49 500 грн.

Стягунто з ОСОБА_1 процесуальні виграти на проведення експертизи в сумі 983 грн 84коп. на користь держави.

Вироком Апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2016 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано та постановлено новий, яким ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України засуджено до покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробовуванням та іспитовим строком на 1 рік, з покладенням відповідних обов'язків, передбачених п.п.2, 3, 4 ч. 2 ст. 76 КК України.

У задоволенні цивільного позову представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Голодняка М.В. відмовлено, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто витрати на проведення експертизи у розмірі 4 000 грн 00 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 2 820 грн 30 коп.., моральну шкоду у розмірі 109 620 грн. В решті вирок залишено без зміни.

Як встановив суд, ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за те, що вона, 30 травня 2014 року, близько 19 год. 05 хв., керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись проїзною частиною вул. Харківське шосе зі сторони вул. Тростянецької в напрямку вул. Вербицького у м. Києві, допустила порушення вимог п. п. 2.3.6, 10.1,10.4 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , а саме, керуючи вищевказаним транспортним засобом, під час руху проявила неуважність та необачність, не переконавшись що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам руху, рухаючись в лівій смузі по Харківському шосе в м. Києві, під'їжджаючи до супермаркету "Сільпо", що знаходиться в районі будинку № 168, під час перестроювання з лівої смуги руху в праву, допустила зіткнення з мотоциклом "КТМ" під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався в правій смузі руху попутного напрямку та мав перевагу в русі, після чого, мотоцикл "КТМ", рухаючись в некерованому стані, зіткнувся з припаркованим автомобілем "Mitsubishi Colt", який належить ОСОБА_7

Внаслідок зіткнення водій мотоцикла ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

У касаційних скаргах:

- представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Голодняк М.В., оскаржуючи судові рішення щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині вирішення цивільного позову просить як вирок місцевого суду, так і вирок апеляційного суду змінити, збільшити суми на відшкодування моральної та матеріальної шкоди та відшкодування упущеної вигоди;

- цивільний відповідач Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" в особі представника ОСОБА_4, оскаржуючи судові рішення щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову та стягнення з ПАТ "Страхова компанія "Країна" матеріальної шкоди на користь ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині вирішення цивільного позову просить як вирок місцевого суду, так і вирок апеляційного суду змінити, відмовити у задоволенні цивільного позову ОСОБА_7

У запереченнях на касаційну скаргу цивільного відповідача Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" - потерпіла ОСОБА_7 просить залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни, посилаючись на їх законність та обґрунтованість. Вважає, що вона, як потерпіла, всі обов'язки, відповідно до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) щодо повідомлення про подію ДТП, надання необхідних документів, виконала вчасно.

Крім того, до касаційного суду надійшли заперечення від засудженої ОСОБА_1, яка вважає, що судові рішення в частині вирішення цивільного позову є законними і обґрунтованими та просить залишити їх без зміни, а касаційні скарги без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав скарги, та просив залишити судові рішення без зміни, посилаючись на їх законність та обґрунтованість, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження і обговоривши наведені у скаргах та запереченнях доводи, суд дійшов висновку, що ці скарги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, а також призначене їй покарання у касаційних скаргах не оскаржуються.

Твердження представника потерпілого та цивільного відповідача про невірне вирішення судами цивільного позову не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України суд, зокрема, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

При цьому суд зобов'язаний усебічно, повно й об'єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, установити злочинний зв'язок між діянням і шкодою, що настала, і дати у вироку належну оцінку таким обставинам.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Як убачається з мотивувальної частини судових рішень, з врахуванням змін внесених апеляційною інстанцією, розмір відшкодування моральної шкоди потерпілому було визначено з урахуванням конкретних обставин провадження, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, він відповідає ступеню завданих йому фізичних та моральних страждань, і вважати його необґрунтованим, на думку колегії суддів, підстав немає.

Щодо доводів касаційної скарги представника потерпілого про відшкодування упущеної вигоди то, вони аналогічні наведеним у апеляційній скарзі, були належним чином перевірні та відхилені апеляційним судом, який розглядаючи цивільний позов в цій частині по суті, обґрунтовано зазначив, що підстав для його задоволення немає, оскільки позивачем не було надано доказів на підтвердження розміру збитків, завданих потерпілому ОСОБА_2 внаслідок втрати працездатності.

Колегія суддів також визнає необґрунтованими доводи касаційної скарги представника цивільного відповідача ПАТ "СК "Країна" ОСОБА_4, які були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, щодо необхідності скасування або зміни вироку суду першої та апеляційної інстанції в частині стягнення користь потерпілої ОСОБА_7 матеріальної шкоди у розмірі 49 500 грн. і відхилення її цивільного позову з тих підстав, що вона не подала страховій заяву про страхове відшкодування у передбачений законом термін, оскілки це не позбавило страхувальника можливості переконатись, що відповідна подія була страховим випадком.

Так, відповідно до ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування може бути таке невиконання потерпілим або особою, яка має право на страхове відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим законом, яке призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Однак, як правильно зазначив у своєму вироку апеляційний суд, факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини настання або розмір заподіяної шкоди встановлені в ході судового розгляду справи, вказані у вироку та доводять настання страхового випадку.

При цьому, судом було дотримано вимог статей 23, 1167, 1168 ЦК України, статей 127- 129 КПК України та рекомендацій, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) .

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційними скаргами щодо необ'єктивного визначення розміру заподіяної моральної та матеріальної шкоди, яка за своїм змістом є аналогічними до касаційних скарг, ретельно перевірив зазначені доводи, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в вироку достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Колегія суддів звертає увагу також на те, що сторони даного кримінального провадження не позбавлені права на подання своїх претензій в окремому порядку.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів

Касаційні скарги представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Голодняка М.В. та цивільного відповідача Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" залишити без задоволення.

Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року та вирок Апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.