Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Кармазіна  Ю.М., 

суддів

Федченка О.С.  і  Школярова В.Ф. 

за участю прокурора  Вергізової Л.А.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 травня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Кіровоградської області на вирок Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20 червня 2006 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

громадянин України, судимий:

-12.12.2005 р. за ст. 185 ч. 1 КК України (2341-14)

на 1 рік позбавлення волі та звільнений

на підставі ст. 75 КК України (2341-14) від відбування

покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

засуджений за ч. 3 ст. 309 КК України (2341-14) на п'ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України (2341-14) шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначено п'ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 цього ж Кодексу.  У апеляційному порядку справа не переглядалась.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що у вересні 2005 року на власному городі, що поблизу його АДРЕСА_1, з рослин конопель він наламав без мети збуту їх верхів'я, гілля та листя, переніс на горище будинку, подрібнив і незаконно зберігав.

4 березня 2006 близько 11-ої год. працівниками міліції там було виявлено та вилучено подрібнену речовину рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (маріхуаною) в особливо великих розмірах загальною вагою 7252,54 гр.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону,  невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Посилається на те, що ОСОБА_1 вчинив злочин, який віднесено до категорії тяжких, у період іспитового строку за попереднім вироком, а тому остаточне покарання йому мало б бути призначено не за правилами ст. 70 ч. 4, а за ст. 71 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 78 КК України (2341-14) у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Як встановив суд, із вересня 2005 року ОСОБА_1 незаконно зберігав без мети збуту за місцем проживання наркотичні засобі в особливо великих розмірах, які  4 березня 2006 року в нього було виявлено та вилучено працівниками міліції при огляді його домоволодіння.

Отже, даний злочин є триваючим і був припинений 4 березня 2006 року, а  тому був вчинений ОСОБА_1 у період однорічного іспитового строку, встановленого вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2005 року, яким його засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України (2341-14) на один рік позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України (2341-14) .

За таких обставин, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, згідно ст. 71 КК України (2341-14) повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України (2341-14) має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Суд наведені вимоги кримінального закону не взяв до уваги та призначив ОСОБА_1 остаточне покарання не за правилами, визначеними ст. 71 КК України (2341-14) , а за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України (2341-14) , що є неправильним.

Враховуючи викладене, вирок щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону необхідно скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, під час якого за умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення слід призначити ОСОБА_1 покарання, яке відповідало б вимогам ст.ст. 65, 71 КК України (2341-14) , оскільки покарання за цим вироком є м'яким.

Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити.

Вирок Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20 червня 2006 року щодо ОСОБА_1скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.