Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

головуючого-судді

Міщенка С.М.

суддів

Кліменко М.Р., Пекного С.Д.

за участю прокурора

Матюшевої О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 травня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Дзержинського міського суду Донецької області  від 5 жовтня 2005 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

громадянина України, раніше судимого

11.06.2002 року за ст. 296 ч. 1 КК України (2341-14)

до штрафу у розмірі 510 грн.,

засуджено: за ч. 1 ст. 122 КК України (2341-14) на 1 рік позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 296 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю цих злочинів ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі статей 75 і 76 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 12360 грн. 17 коп. та моральної 5000 грн.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що будучи особою, раніше судимою за хуліганство, знову вчинив хуліганство з особливою зухвалістю, яке виразилося у заподіянні потерпілому ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я, та потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження, яке не є небезпечне для життя, але потягло тривалий розлад здоров'я, вчиненого групою осіб, за обставин, викладених у вироку.

У касаційному поданні заступника прокурора порушено питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 та направлення справи на новий судовий розгляд через невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Крім того прокурор зазначає, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КК України (2341-14) є зайвою, бо охоплюється диспозицією ч. 3 ст. 296 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання тільки щодо скасування вироку за м'якістю призначеного покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що це подання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що будучи особою, раніше судимою за хуліганство, діючи групою осіб, він знову вчинив хуліганство, поєднане із особливою зухвалістю, яка виразилася у заподіянні ним тілесних ушкоджень двом потерпілим: ОСОБА_3 - легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 - тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Вказані злочинні  дії  ОСОБА_1 судом кваліфіковані за ч. 3 ст. 296 та ч. 1 ст. 122 КК України (2341-14) , що відповідає вимогам ч. 2 ст. 33 КК України (2341-14) . Тому доводи касаційного подання в цій частині суперечать вимогам зазначеного кримінального закону.

Разом із тим, доводи касаційного подання прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчинених ним злочинів та його особі внаслідок м'якості, колегія суддів вважає обгрунтованими, оскільки покарання йому судом дійсно призначено всупереч вимог ст. 65 КК України (2341-14) , без належного врахування тяжкості злочинів, особи засудженого та його ролі у їх вчиненні. Не враховано також, що злочини ним вчинено у стані алкогольного сп'яніння. З урахуванням зазначених обставин колегія суддів вважає, що відповідно до ст. 372 КПК України (1001-05) , призначене ОСОБА_1 покарання є явно несправедливим внаслідок м'якості.

Тому на підставі п. 3 ч. 1 ст. 398 КПК України (1001-05) вирок суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню за м'якістю призначеного йому покарання, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи щодо ОСОБА_1 та у разі визнання його винним у вчиненні злочинів за інкримінованих йому обставин, суду слід повною мірою врахувати тяжкість злочинів, особу ОСОБА_1 та усі обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і призначити йому покарання, відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України (2341-14) , необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.

Вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 5 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.