ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Чуйко О. Г.,
суддів: Літвінова Є. В., Кульбаби В. М.,
розглянувши в судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про направлення кримінального провадження № 42015051110000021 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 263 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного та різних апеляційних судів,
в с т а н о в и л а:
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про направлення кримінального провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 263 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, з Слов'янського міськрайонного суду Донецької області до Артемівського міськрайонного суду Донецької області або до одного із місцевих судів Харківської області.
Клопотання мотивує тим, що Апеляційним судом Донецької області, в порушення вимог ч. 2 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження № 42015051110000021 направлено до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки найбільш територіально наближеним судом до суду у якому обвинувачена ОСОБА_2 обіймала посаду судді є Артемівський міськрайонний суд Донецької області. Крім того, обвинувачений посилається на ту обставину, що іншою адміністративно-територіальною одиницею суміжною з Луганською областю, окрім Донецької, є Харківська область.
На підставі ч. 3 ст. 34 КПК України просить визначити підсудність у зазначеному кримінальному провадженні.
Учасникам судового провадження було вчасно повідомлено про місце та час розгляду клопотання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення дати розгляду клопотання не надійшло.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені у клопотанні доводи, матеріали провадження та інформацію, надану Слов'янським міськрайонним судом Донецької області, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження.
Із наданих суду матеріалів убачається, що місцем вчинення кримінального правопорушення за даним провадженням є м. Сєвєродонецьк Луганської області.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42015051110000021 щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області для розгляду по суті.
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області спрямував обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні до Апеляційного суду Харківської області для вирішення питання про внесення подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо визначення підсудності зазначеного кримінального провадження у зв'язку з порушенням територіальної підсудності.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 34 КПК України ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2016 року кримінальне провадження № 42015051110000021 направлено для розгляду до Краснолиманського міського суду Донецької області.
У зв'язку з відсутністю у Краснолиманському міському суді Донецької області колегії суддів, які відповідно до вимог п. 1 ч. 9 ст. 31 КПК України мають стаж роботи на посаді судді не менше 5 років, ухвалою суду від 02 червня 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно правил ч. 2 ст. 34 КПК України спрямовано до Апеляційного суду Донецької області для визначення підсудності.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2016 року подання голови Краснолиманського міського суду Донецької області задоволено, кримінальне провадження № 42015051110000021 направлено для розгляду до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
Як вбачається з клопотання, обвинувачений ОСОБА_1, фактично оскаржує ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2016 року про визначення підсудності, аргументуючи свої доводи тим, що за правилами ч. 2 ст. 32 КПК України, найбільш територіально наближеним судом до суду у якому обвинувачена ОСОБА_2 обіймала посаду судді є Артемівський міськрайонний суд Донецької області, а не Слов'янський міськрайонний суд Донецької області.
Згідно вимог ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, вирішуються колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції і не відноситься до компетенції ВССУ, а згідно положень ч. 5 ст. 34 КПК України спори про підсудність не допускаються.
Доводи, викладені у клопотанні про те, що Апеляційний суд Донецької області повинен був направити подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для визначення підсудності даного кримінального провадження, оскільки іншою адміністративно-територіальною одиницею, суміжною з Луганською областю, окрім Донецької області, є Харківська область, є неспроможними.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2016 року приймалося рішення про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, клопотання ОСОБА_1 не містить інших, передбачених законом підстав для направлення кримінального провадження № 42015051110000021 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про направлення кримінального провадження щодо нього та ОСОБА_2 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 34 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про направлення кримінального провадження № 42015051110000021 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 263 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
С у д д і :
О. Г. Чуйко
Є. В. Літвінов
В. М. Кульбаба