Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:

Головуючого

Верещак В.М.,

суддів

Гошовської Т.В., Мороза М.А.,

за участю прокурора

Опанасюка О.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 17 травня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Запорізької області на вирок Оріхівського районного суду Запорізької області від 14 квітня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

Зазначеним вироком засуджений:

ОСОБА_1, 1984 року народження, раніше не судимий,

-  за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі;

-  за ч. 2 ст. 315 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі;

-  за ч. 2 ст. 317 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) остаточно призначено покарання 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він в період з червня по вересень 2004 року, перебуваючи за місцем свого проживання на АДРЕСА_1 надавав приміщення літньої кухні для незаконного вживання наркотичних засобів - канабісу (маріхуани) жителям АДРЕСА_2 - ОСОБА_2, 1986 року народження, ОСОБА_3 1989 року народження, ОСОБА_4., 1988 року народження, ОСОБА_5, 1987 року народження.

В червні 2004 року ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання шляхом психічного тиску у вигляді підбурювання, схилив неповнолітню ОСОБА_6, 1988 року народження до незаконного вживання наркотичних засобів - канабісу (маріхуани) шляхом куріння.

Крім того, ОСОБА_1 у грудні 2004 року в АДРЕСА_2 Запорізької області назбирав біля цвинтаря коноплі, які зберігав в одній із кімнат свого АДРЕСА_3, після чого виготовив шляхом висушування наркотичний засіб - канабіс, який зберігав за місцем свого проживання.

27 січня 2005 року працівники міліції під час огляду місця проживання ОСОБА_1 знайшли та вилучили особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (маріхуану), вагою 7,7 г.

У апеляційному порядку вирок не переглядався.

У касаційному поданні заступник прокурора Запорізької області просить вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, через м'якість покарання, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, відповідає фактичним обставинам справи, обгрунтований сукупністю розглянутих в судовому засіданні і наведених у вироку доказів і у поданні  не оспорюється.

За змістом Закону однакові за видом та розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей КК України (2341-14) .

Проте, суд у порушення зазначених вимог, призначивши ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 315 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 317 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі, остаточно на підставі ст. 70 КК України (2341-14) призначив покарання у вигляді 5 років, застосувавши при цьому принцип повного поглинення покарання.

Тому вирок Оріхівського районного суду Запорізької області від 14.04.05 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 395,396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання заступника прокурора Запорізької області задовольнити.

Вирок Оріхівського районного суду Запорізької області від 14.04.05 року щодо ОСОБА_1скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.