Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Пивовара В.Ф.

суддів Гошовської Т.В., Мороза М.А.редьки А.I.Р 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 травня 2007 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останнього   на судові рішення у даній справі.

Вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області  від 1 грудня 2005 року

ОСОБА_1

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

неодноразово судимий за злочини у

сфері обігу наркотичних засобів,

засуджений за ч.2 ст.307 КК України (2341-14)   на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Постановлено  застосувати до ОСОБА_1 примусове лікування від наркоманії.

За вироком суду  ОСОБА_1 визнано винним  у вчиненні злочину у сфері обігу наркотичних засобів.

Виготовивши протягом 21-27 березня 2005 року за місцем свого проживання  в АДРЕСА_1 з наркотичного засобу-макової соломки з метою збуту ацетильований опій, ОСОБА_1, за обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, збував його в медичних шприцах в кількості від 1 мл. до 2,5 мл. вагою сухого залишку від 0,02 г. до 0,68 г.  по ціні 10 грн.за 1 мг громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а всього  він за вказаний період  здійснив 15 епізодів збуту.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 7 липня 2006 року  з вироку щодо  ОСОБА_1 виключено вказівку про застосування до нього  примусове лікування від наркоманії, а в решті цей вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений  ОСОБА_1 покликається на істотні порушення кримінально-процесуального законодавства в стадії досудового та судового слідства, що призвело, на його думку, до постановлення незаконного  вироку. Вказує на те, що справа щодо нього сфабрикована та розглянута необ'єктивно, упереджено, з обвинувальним ухилом, що призвело до безпідставного засудження його за злочин якого  він  не вчиняв. Стверджує, що  у справі  відсутні докази його винуватості, а висновки суду грунтуються на сумнівних доказах, припущеннях та показаннях зацікавлених осіб. З урахуванням наведеного, просить судові рішення  скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні такої слід відмовити.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, висновки про доведеність винності  ОСОБА_1 в у збуті наркотичного засобу та кваліфікацію його дій за ч.2 ст.307 КК України (2341-14)   суд зробив на підставі досліджених в судовому засіданні та детально наведених у вироку доказах, давши їм оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку. А зокрема, вони підтверджуються показаннями ряду вказаних у вироку свідків, у яких, як свідчать матеріали справи не було підстав для обмови ОСОБА_1, про придбання в останнього наркотичного засобу,  показаннями самого засудженого  в стадії досудового слідства, даними протоколів слідчих дій, висновками судово-хімічних експертиз та речовими доказами.

Суди першої та  апеляційної інстанції ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній  скарзі засудженого, про недоведеність  його  винуватості  в збуті наркотичного засобу. Викладені в судових рішеннях  мотиви про визнання цих доводів безпідставними, направленими на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за скоєне,  колегія суддів вважає обгрунтованими, такими, що відповідають матеріалам справи.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи процесуальних порушень, в тому числі й тих, що стосуються права ОСОБА_1 на захист, при збиранні, дослідженні й оцінені доказів, які б ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій  ОСОБА_1 судом касаційної інстанції не встановлено. Висновки суду грунтуються на достатніх та допустимих доказах.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) . Суд врахував як ступінь тяжкості вчиненого  ним  злочину, так і дані про його особу, який раніше неодноразово притягувався  до кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, характеризується негативно, та інші обставини. А отже,  підстав для  пом'якшення йому покарання  касаційний суд не вбачає.

Таким чином, перевіряючи справу в межах касаційної скарги, і не знаходячи, передбачених ст. 398 КПК України (1001-05) підстав для призначення  її до розгляду касаційним судом, керуючись ст.394 КПК України (1001-05) , колегія суддів, 

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1  відмовити.