Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Матієк Т. В.,

суддів: Марчук Н. О., Міщенка С. М.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора Остапчука С. О., який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 21 квітня 2016 року стосовно ОСОБА_1,

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 лютого 2016 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пульмо Шацького району Волинської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Шацького районного суду Волинської області від 22 лютого 2012 року за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 23 грудня 2014 року звільненого умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 8 днів позбавлення волі,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Шацького районного суду Волинської області від 22 лютого 2012 року у виді позбавлення волі на строк 6 місяців, та остаточно йому визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 5500 грн у рахунок матеріальної і 5000 грн у рахунок моральної шкоди.

Вирішено питання щодо судових витрат і речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він у період із 04 квітня по 04 липня 2015 року, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2, яку винаймав на підставі письмового договору найму житла від 02 квітня 2015 року, повторно, таємно викрав побутові техніку та речі власниці квартири ОСОБА_2 на суму 7365 грн, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду у згаданому розмірі.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості і правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, просить ухвалу апеляційного суду скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок м'якості, про що наводить відповідні доводи.

Розглянувши касаційну скаргу і дослідивши копії судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за скаргою прокурора слід відмовити з таких підстав.

Апеляційний суд переглянув вирок суду першої інстанції згідно з ч. 1 ст. 404 КПК у межах апеляційної скарги прокурора, належно перевірив кожен довід та обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги, навівши в ухвалі відповідно до ст. 419 КПК мотиви, якими керувався при постановленні рішення.

Так, при призначенні ОСОБА_1 покарання місцевим судом враховано характер (умисний) та ступінь тяжкості вчиненого злочину (є злочином середньої тяжкості), дані про особу засудженого (раніше судимий, негативно характеризується, вчинив злочин під час умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі), пом'якшуючі обставини (часткове відшкодування завданої шкоди та перебування на утриманні малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_3), наявність обтяжуючої покарання обставини (злочин вчинено щодо особи похилого віку), а також думку потерпілої.

З огляду на викладене ОСОБА_1 обрано найсуворіший із передбачених ч. 2 ст. 185 КК вид покарання в наближених до мінімальних меж санкції цієї статті у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ч. 1 ст. 71 КК визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, тобто вимог статей 50, 65 КК місцевим судом було дотримано.

Покарання, призначене ОСОБА_1, відповідає вчиненому й особі засудженого, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Переконливих доводів для скасування ухвали апеляційного суду через невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок м'якості з касаційної скарги прокурора не вбачається.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданої до неї копії судового рішення вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора Остапчука Сергія Олексійовича на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 21 квітня 2016 року стосовно ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.