5-2154к07 Про вчинення вбивства - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві, 17 травня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 березня 2007 року, яким засуджений

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

уродженець АДРЕСА_1, раніше

судимий 19 жовтня 2000 року Кіровоградським

обласним судом за ст. 93 п.п. "а", "і", 142 ч. 3,

101 ч. 1 КК України (2341-14) на 15 років позбавлення волі

з конфіскацією всього особисто належного йому майна,

за ст. 93 п. "і" КК України 1960 (2001-05) року до довічного позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України (2341-14) 2001 р. за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно визначено довічне позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.

ОСОБА_1 засуджений за умисне вбивство вчинене за попереднім зговором групою осіб.

Злочин вчинено за таких, як зазначено у вироку, обставин.

6 березня 2000 року, приблизно о 1 годині ночі, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, кримінальна справа щодо якого закрита на підставі п. 8 ст. 6 КПК України (1001-05) , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні птахоферми, розташованої біля АДРЕСА_2, під час сварки та бійки з ОСОБА_4 вирішили позбавити життя останнього. З цією метою зв'язали тому руки за спиною, прив'язали до шиї камінь і за 1 км. від птахоферми штовхнули його у водоймище, де той втопився, таким чином вбивши потерпілого.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, посилається на численні порушення кримінально-процесуального закону та недоведеність його вини в інкримінованому злочині;

- захисник ОСОБА_2 просить вирок щодо ОСОБА_1 змінити і призначити йому більш м'яке покарання, ніж довічне позбавлення волі; зазначає, що судом не взяті до уваги всі обставини, які пом'якшують покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про зміну вироку з пом'якшенням засудженому покарання до 15 років позбавлення волі за ст. 93 п. "і" КК України 1960 (2001-05) р., а також застосувати ст. 42 ч. 3 КК України 1960 (2001-05) р. замість ст. 70 ч. 4 КК України (2341-14) 2001 року, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні злочину, вчиненого за викладених у вироку обставин, доведена об'єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку і належним чином оцінені судом.

ОСОБА_1 винним себе визнав частково. Він показав, що розпивав спиртні напої з ОСОБА_3 і ОСОБА_4. Потім між ним і останнім виникла сварка та бійка. Після чого він зв'язав ОСОБА_4, повів до ставку, де на березі прив'язав камінь до шиї потерпілого. ОСОБА_4 в ставок не штовхав. ОСОБА_3 з ними не було.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що співмешканець ОСОБА_1 повідомив їй про вбивство разом з ОСОБА_3 ОСОБА_4. у ніч з 5 на 6 березня 2000 року.

З показань свідка ОСОБА_6 під час досудового слідства вбачається, що 5.03.2000 р. він на фермі бачив ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_4. Наступного дня, вранці він бачив як ОСОБА_1 і ОСОБА_3 сушили на фермі свій одяг. Останні йому повідомили, що ОСОБА_4 вночі кудись повезли на автомобілі невідомі. 30 березня 2000 року поблизу ферми був виявлений труп ОСОБА_4, у якого руки і шия були обмотані дротом.

Свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в судовому засіданні показали, що в квітні 2005 року у виправній колонії, де відбував покарання ОСОБА_1, останній повідомив їм про вчинення разом із ОСОБА_3 вбивства ОСОБА_4 в березні 2000 року.

З показань свідка ОСОБА_9 даних під час досудового слідства вбачається, що він був понятим під час проведення відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1 Останній детально показав як і за яких обставин він (ОСОБА_1) позбавив життя ОСОБА_4.

Аналогічні показання дали у судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12

Як показав під час досудового слідства свідок ОСОБА_13, що засуджений ОСОБА_1 з'явився з повинною та детально розповів як він разом з ОСОБА_3 у березні 2000 року вчинили вбивство ОСОБА_4.

Відповідно з висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_4. настала від утоплення в воді.

На момент вчинення злочину ОСОБА_1 міг давати звіт своїм діям та керувати ними, тобто був осудним.

Сукупність вищенаведених доказів дають підстави колегії суддів дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_4. за попереднім зговором групою осіб, тобто з ОСОБА_3, а доводи засудженого про недоведеність його вини в інкримінованому злочині є необгрунтованими.

Суд першої інстанції кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 93 п. "і" КК України 1960 (2001-05) року і призначив йому за цим законом довічне позбавлення волі.

Однак колегія суддів не може з цим погодитись, оскільки злочин ОСОБА_1 був скоєний 6 березня 2000 року, тобто в період коли вже було скасовано смертну кару, а довічного позбавлення волі в редакції Закону від 2 жовтня 1996 року ще не було.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 65 КК України (2341-14) - ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, даних про особу винного та обставини, яка обтяжує покарання, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок, пом'якшивши засудженому покарання до 15 років позбавлення волі.

Крім того в п. 13 Прикінцевих та перехідних положеннях до Кримінального кодексу України 2001 року зазначено, що у разі призначення покарання за сукупністю злочинів, вчинених до набрання чинності цим Кодексом, застосовується стаття 42 Кримінального кодексу України 1960 року.

Оскільки ОСОБА_1 раніше був засуджений вироком Кіровоградського обласного суду від 19 жовтня 2000 року на 15 років позбавлення волі, то йому необхідно застосувати ст. 42 ч. 3 КК України 1960 (2001-05) року, а не ч. 4 ст. 70 КК України (2341-14) 2001 року, як зазначено у вироку.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування вироку не виявлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Вважати ОСОБА_1засудженим за ст. 93 п. "і" КК України (2341-14) (в редакції Закону України від 2 жовтня 1996 року та призначити йому покарання за цим Законом 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 42 ч. 3 КК України (в редакції 1960 (2001-05) року) ОСОБА_1 остаточно призначити 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.