Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Жука В.Г.,

суддів

Заголдного В.В. і Редьки А.I.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  17 травня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 5 квітня 2006 року, яким

ОСОБА_1

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 2  ст. 286 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі з позбовленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь:

-  ОСОБА_3 1151,76 грн. матеріальної і 15 000 грн. моральної шкоди;

-  ОСОБА_4 10 552,21 грн. матеріальної і 25 000 грн. моральної шкоди;

-  ОСОБА_5 574,06 грн.  матеріальної і 25 000 грн. моральної шкоди;

-  ОСОБА_6 2 622,25 грн матеріальної і 50 000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 21 червня 2006 року  вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1визнано винним у тому, що він 19.06.2005 року, керуючи автомобілем ВАЗ-2101 д.н.НОМЕР_1, на 15 км дороги Полтава-Гадяч, рухаючись в напрямку м. Полтава зі швидкістю 75-80 км/год, в порушення п.п. 10.1, 14.2(а), 14.6(а) Правил дорожнього руху України, виконуючи обгін автомобіля ГАЗ-24 д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7, не впевневшись у безпеці цього маневру, виїхав на полосу зустрічного руху та зіткнувся з автомобілем ГАЗ-24 д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 таОСОБА_6 були заподіяні тяжкі тілесні  ушкодження,  внаслідок яких настала їх смерть, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, а сам засуджений ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1порушує питання про скасування вироку  та направлення справи на додаткове досудове слідство.  На його думку, висновки суду щодо  винності ОСОБА_1у вчиненому злочині не відповідають фактичним обставинам справи.  Посилається на неповноту та однобічність у дослідженні матералів справи. Зазначає, що не встановлено місце первинного контакту автомобілів, які зіткнулися, автотехнічна експертиза проведена неповно. Крім того, при вирішенні цивільного позову про стягнення моральної шкоди суд недостатньо мотивував своє рішення. Суд не взяв до уваги, що ОСОБА_1 тяжко хворий і не призначив покарання, непов'язане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засіданні доказах. Доводи ж у касаційній скарзі  про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи безпідставні.

Так, із показань потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4, свідків ОСОБА_9 ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 вбачається, що засуджений ОСОБА_1, керуючи автомобілем, виїхав на зустрічну смугу, де скоїв наїзд на автомобіль під керуванням ОСОБА_4

Iз даних протоколу огляду місця події видно, що зіткнення сталося на смузі руху потерпілого ОСОБА_4

Згідно з висновком автотехнічної експертизи дії ОСОБА_1у даній дорожній обстановці не відповідають  вимогам п.п. 10.1, 14.2(а), 14.6(а) Правил дорожнього руху України і з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням  даної пригоди. ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем під керуванням потерпілого ОСОБА_4 В діях ОСОБА_4 порушень п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які б знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди не встановлено.

Дії засудженого ОСОБА_1ч. 2 ст. 286 КК України (2341-14) кваліфіковано правильно.

Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що наявність у засудженого ОСОБА_1другої групи інвалідності не перешкоджає відбуттю останнім покарання, визначеного у вигляді позбавлення волі на певний строк.

Цивільний позов щодо відшкодування потерпілим моральної шкоди вирішено згідно з вимогами закону на підставі ст. ст. 1166, 1167 ЦК України (435-15) .

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) осіб не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_2 відмовити.