Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Мороза М.А., Чуйко О.Г.,

за участю прокурора Деруна А.І.,

засуджених

(в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,

(в режимі відеоконференції) ОСОБА_2,

захисників засудженого

ОСОБА_1 адвоката Чикилевської О.В, матері ОСОБА_14.,

захисника засудженого

ОСОБА_2 адвоката Рябініна Д.Д.,

засудженого ОСОБА_6,

його захисників адвоката Якуби Г.О., матері ОСОБА_8,

потерпілої ОСОБА_9,

її представника адвоката Кутукова С.О.,

розглянула в судовому засіданні кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1, його захисника - адвоката Ламико О.М., потерпілої ОСОБА_9 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 18 травня 2015 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_6

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2012 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, який не має судимості,

засуджено:

- за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

- за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 призначено за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 11 років;

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, який не має судимості,

засуджено за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років;

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, який не має судимості,

засуджено:

- за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

- за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 призначено за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 10 років.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 5691 гривень та 300000 гривень моральної шкоди.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 вказано рахувати з 02.05.2011 року. В строк відбування покарання ОСОБА_2 зараховано час його затримання з 02.05.2011 року по 05.05.2011 року включно. Вирішено питання щодо речових доказів.

Зазначеним вироком ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 визнані винуватими та засуджені за вчинення злочинів за наступних обставин. Так, 02 травня 2011 року близько 05 години 30 хвилин біля магазину "П'ятницький", що розташований в будинку № 2 по вул. Київська в м. Чернігів між двома групами осіб, в одній з яких був ОСОБА_6, а в іншій ОСОБА_11 виник конфлікт. Побачивши конфлікт, охоронці вказаного магазину ОСОБА_2 та ОСОБА_12 спробували припинити його. У відповідь на дії охоронців ОСОБА_11, який під час конфлікту погрожував ОСОБА_6 та ОСОБА_13 газовим револьвером марки "RECK-COBRA" НОМЕР_1, почав втікати від охоронців та зробив один постріл у бік ОСОБА_12, який його переслідував. Зрозумівши, що ОСОБА_11 застосував газовий револьвер відносно його колеги ОСОБА_12, ОСОБА_2, діючи з мотивів помсти та з метою позбавити життя ОСОБА_11 почав його наздоганяти. ОСОБА_1, почувши постріл, вийшов з магазину на вулицю та приєднався до ОСОБА_2, який покликав його допомогти наздогнати потерпілого ОСОБА_11 ОСОБА_1, побачивши втікаючого ОСОБА_11, приєднався до дій ОСОБА_2, спрямованих на позбавлення життя потерпілого, чим вступив з останнім в змову та з мотивів помсти почав наздоганяти ОСОБА_11 Після пострілу ОСОБА_11, пробігаючи біля зупинки громадського транспорту, напроти магазину "Пятницький" позбувся від газового револьверу. Побачивши, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наздоганяють ОСОБА_11, ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з мотивів помсти за погрози газовим револьвером щодо нього з боку потерпілого, приєднався до дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1, направлених на позбавлення життя ОСОБА_11, чим вступив у змову з останніми та також почав переслідування потерпілого. Навпроти будинку № 2 по вул. Щорса у м. Чернігів ОСОБА_1, наздогнавши ОСОБА_11, наніс йому два удари кулаком правої руки в голову, від яких той впав, після чого ОСОБА_1 з метою вбивства ОСОБА_11 наніс близько 2-3 ударів ногами по голові потерпілого. В цей час підбіг ОСОБА_2 та з метою подолання опору потерпілого, який намагався підвестися, застосував щодо нього сльозогінний газ та вдарив 3-4 рази ногою по тулубу. Потім до них підбіг ОСОБА_6, який приєднався до побиття ОСОБА_11, та, діючи узгоджено з ОСОБА_2, ОСОБА_1, наніс ОСОБА_11 ще 3-4 удари ногами по голові, не даючи при цьому можливості потерпілому захищатися і чинити опір. В результаті вищевказаних умисних дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, вчинених за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_11 помер на місці події. Смерть ОСОБА_11 настала від набряку-набухання головного мозку внаслідок тяжкої внутрішньочерепної травми лівої скроневої, тім'яної та лобної долей у вигляді масивних субарахноїдальних крововиливів та забою головного мозку.

Відразу після цього, діючи самостійно, ОСОБА_1 викрав золоту обручку вартістю 605 грн. 35 коп., а ОСОБА_2 викрав мобільний телефон вартістю 979 гривень 64 копійки, які належали ОСОБА_11

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 18 травня 2015 року вказаний вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 змінено. Перекваліфіковано дії ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зі ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України на ст. 121 ч. 2 КК України і призначено покарання:

ОСОБА_1 за ст. 121 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років, за ст. 185 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 призначено за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 9 років;

ОСОБА_2 за ст. 121 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років, за ст. 185 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 призначено за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 9 років;

ОСОБА_6 за ст. 121 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років.

В іншій частині вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 залишено без зміни.

У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Ламико О.М. просять ухвалу апеляційного суду змінити та призначити ОСОБА_1 мінімальний розмір покарання, передбачений ст. 121 ч. 2 КК України. Вважають, що призначене йому апеляційним судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості. Вказують на те, що апеляційним судом належним чином не враховано дані про особу ОСОБА_1, який позитивно характеризується, на час вчинення злочину був працевлаштованим, до адміністративної відповідальності не притягувався, не перебуває на обліках у лікарів психіатра та нарколога. Крім того, вважають, що при призначенні покарання ОСОБА_1 судом не було належно враховано наявність обставини, що пом'якшує покарання, і відсутність обставин, що обтяжують його.

У касаційні скарзі засуджений ОСОБА_2 просить вирок та ухвалу в частині його засудження за ст. 121 ч. 2 КК України скасувати, а кримінальну справу - закрити за відсутністю в його діях складу вказаного злочину. Крім того, у разі непогодження з мотивами і підставами для скасування судових рішень, викладених у скарзі, просить судові рішення щодо нього змінити та зменшити міру покарання. Вважає, що судами обох інстанцій було допущено неправильне застосування кримінального закону, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону та призначено покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та його особі внаслідок суворості. Звертає увагу на те, що судами не було дано правильну оцінку наявним у справі доказам, які на його думку, підтверджують його версію розвитку подій та того, що від нанесених ним ударів потерпілому ОСОБА_11 не могла настати смерть останнього, оскільки він лише припинив протиправні дії потерпілого, який попередньо здійснив постріл із револьверу. Зазначає, що апеляційним судом не враховано вказівок суду касаційної інстанції, чим порушено вимоги ст.ст. 377, 399 КПК України 1960 року.

У касаційній скарзі потерпіла просить вирок суду в частині призначеного покарання та вирішення цивільного позову та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати винними і призначити кожному із засуджених покарання за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 років, та задовольнити її цивільний позов в розмірі 1000000 гривень. Вважає, що суд апеляційної інстанції помилково дійшов до висновку про необхідність кваліфікувати дії засуджених за ст. 121 ч. 2 КК України, оскільки, на її думку, усі обставини справи вказують на наявність у засуджених умислу саме на вбивство ОСОБА_11, а не нанесення йому тяжких тілесних ушкоджень.

В своїх запереченнях на касаційну скаргу потерпілої засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_8 вказують на безпідставність її доводів та просять відмовити в задоволенні скарги.

В запереченнях на касаційні скарги засуджених та захисника потерпіла ОСОБА_9 вказує на їх безпідставність та просить залишити їх без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 і його захисника Ламико О.М. про підтримання своїх скарг, заперечення проти скарги потерпілої та вирішення скарги засудженого ОСОБА_2 на розсуд суду, аналогічні пояснення адвоката Чикилевської О.В., пояснення засудженого ОСОБА_2 про підтримання своєї скарги, заперечення проти скарги потерпілої та вирішення скарг засудженого ОСОБА_1 і його захисника Ламико О.М на розсуд суду, аналогічні пояснення його захисника, пояснення потерпілої і її представника про обґрунтованість скарги потерпілої та заперечення проти інших скарг, пояснення засудженого ОСОБА_6 та його захисників про заперечення проти касаційної скарги потерпілої, вирішення інших скарг на розсуд суду та залишення ухвали суду без зміни, пояснення прокурора про обґрунтованість доводів скарги потерпілої та заперечення проти скарг засуджених та захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 377 ч. 3 КПК України 1960 року при зміні вироку в ухвалі апеляційного суду повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку. При цьому, у разі зміни вироку в частині кваліфікації дій засудженого (засуджених) в ухвалі має бути зазначено мотиви зміни обвинувачення, визнане апеляційним судом доведеним, із зазначенням способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину, висновків про вчинення якого дійшов апеляційний суд і які вважає доведеними. При цьому, суду для вирішення питання щодо правової кваліфікації дій і відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, необхідно ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного (винних). Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного (винних) і потерпілого, що передувала події. При цьому, у разі нанесення потерпілому тілесних ушкоджень декількома особами та за наявності у матеріалах справи конкретних розмежувань тяжкості тілесних ушкоджень, які отримані потерпілим, суду у будь-якому разі першочергово необхідно вирішувати питання щодо того, чи діяли особи у співучасті або ж окремо кожна. У разі ж встановлення, що злочин було вчинено умисно за спільною участю декількох суб'єктів (співучасть), суду необхідно визначити форму такої співучасті, для чого встановити всі об'єктивні та суб'єктивні ознаки останньої.

В порушення вищезазначених вимог процесуального закону суд апеляційної інстанції, перекваліфіковуючи дії засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зі ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України на ст. 121 ч. 2 КК України, належним чином своє рішення в цій частині не обґрунтував, усіх обставин справи не перевірив та дійшов передчасного висновку про наявність у діях засуджених складу злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України. Апеляційний суд в порушення вимог ст. 399 КПК України 1960 року належним чином не виконав вказівок суду касаційної інстанції, викладених в попередніх ухвалах ВССУ від 30 січня 2014 року та від 22 січня 2015 року, не надав належну оцінку доводам апеляційних скарг з приводу неправильної оцінки судом суб'єктивної сторони злочину з урахуванням дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_6 при спричиненні ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, наслідком яких настала його смерть.

Вказані порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними і відповідно до ст. 398 ч. 1 п. 1 КПК України 1960 року підставою для скасування ухвали апеляційного суду, а тому доводи засуджених, захисника та потерпілої в цій частині є обґрунтованими і в цій частині скарги підлягають задоволенню.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду щодо засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 підлягає скасуванню, а справа щодо них - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді необхідно врахувати наведене, а також перевірити інші доводи апеляційних скарг засуджених та захисників, а також доводи апеляційних скарг потерпілої та її представника, які є аналогічними доводам касаційної скарги потерпілої ОСОБА_9 щодо м'якості призначеного ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 покарання, а також необхідності збільшення суми стягнення за її цивільним позовом, справу розглянути відповідно до вимог КПК України (4651-17) та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційні скарги засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1, його захисника - адвоката Ламико О.М., потерпілої ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 18 травня 2015 року щодо засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2скасувати, а кримінальну справу щодо них направити на новий апеляційний розгляд.