Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Редьки А.I.

суддів

Жука В.Г., Заголдного В.В.

за участю прокурора

Матюшевої О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 травня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника військового прокурора Центрального регіону України на вирок Замостянського районного суду  м. Вінниці від 24 січня 2006 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

на підставі ст. 89 КК України (2341-14) такого,

що не має судимості, -

засуджено:

-  за ч. 2 ст. 191 КК України (2341-14) на 1 рік 1 місяць обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків;

-  за ч. 2 ст. 190 КК України (2341-14) на 1 рік обмеження волі;

-  за ч. 3 ст. 358 КК України (2341-14) на 1 рік обмеження волі;

-  за ч. 1 ст. 366 КК України (2341-14) на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно визначено 1 рік 1 місяць обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України (2341-14) на ОСОБА_1 покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання; періодично з'являтися в зазначені органи для реєстрації.

В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не розглядалася.

За викладених у вироку обставин ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, будучи службовою особою, у грудні 2004 року - липні 2005 року: заволодів чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; заволодів чужим майном шляхом обману, повторно; склав та видав завідомо неправдиві документи; використав завідомо підроблений документ.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. В обгрунтування цієї вимоги посилається на неправильність застосування ст. 75 КК України (2341-14) до додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка частково підтримала касаційне подання та просила вирок змінити, на підставі ст. 69 КК України (2341-14) не застосовувати до ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та кваліфікація його дій не оспорюються в касаційному поданні і грунтуються на розглянутих у судовому засіданні та викладених у вироку доказах, зокрема показаннях самого засудженого, який в судовому засіданні повністю визнав себе винним.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1ст. 366 КК України (2341-14) кваліфіковані правильно.

Разом з тим, при призначенні ОСОБА_1 покарання, судом було неправильно застосовано кримінальний закон.

Так, суд, застосовуючи ст. 75 КК України (2341-14) безпідставно звільнив ОСОБА_1 від додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, оскільки звільнення від такого виду покарання зазначеною статтею не передбачено.

Разом з тим, з урахуванням зазначених у вироку обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, даних про його особу, і того, що у касаційному поданні не ставиться питання про м'якість призначеного засудженому покарання, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 69 КК України (2341-14) не призначати засудженому додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.

Тому, вирок щодо ОСОБА_1 підлягає зміні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційне подання заступника військового прокурора Центрального регіону України задовольнити частково.

Вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 24 січня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити. Вважати його засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України (2341-14) до основного покарання, призначеного судом та на підставі ч. 2 ст. 69 КК України (2341-14) без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.

У решті цей вирок залишити без зміни.