Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Пивовара В.Ф.

суддів

Гошовської Т.В., Мороза М.А.

за участю прокурора

Вергізової Л.А.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 травня 2007 року кримінальну справу щодо засудженого ОСОБА_1 за касаційним поданням заступника прокурора Харківської області на вирок Золочівського районного суду Харківської області від 11 липня 2006 року, яким 

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

в силу ст.89 КК України (2341-14) такого,

що не має судимості,

засуджено за ст. 395 КК України (2341-14) на 6 місяців арешту.

На підставі ст.75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, і встановлено іспитовий строк 1 рік.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він, перебуваючи під адміністративним наглядом, який встановлений постановою Золочівського районного суду Харківської області від 20 травня 2005 року терміном 1 рік з покладенням на нього ряду обмежень, в тому числі залишати межі регіону за місцем проживання без дозволу органу міліції, що здійснює адміністративний нагляд та зобов'язано з'являтися на реєстрацію в цей орган щомісяця, без відповідного дозволу з 26 квітня по 9 травня 2006 року залишив місце свого проживання в с. Уди Золочівського району Харківської області  і виїхав за межі території України.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та м'якість призначеного йому покарання. Вказує на те, що суд безпідставно застосував до ОСОБА_1 ст.75 КК України (2341-14) , оскільки звільнення з випробуванням від відбування призначеного йому покарання у виді арешту законом не передбачено.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що  таке слід задовольнити.

Відповідно до вимог ч.1 ст.75 КК України (2341-14) , з випробуванням звільняються засуджені особи від відбування покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років.

Проте, місцевий суд звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання у виді арешту з випробуванням, не врахувавши, що законом не передбачено застосування до такого виду покарання ст.75 КК України (2341-14) .

За таких обставин, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

Під час нового розгляду справи суду необхідно усунути зазначені порушення закону та постановити щодо ОСОБА_1  законне і  обгрунтоване  рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

у х в а л и л а:

касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської  області  задовольнити.

Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.