Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів: Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

за участю секретаря судового засідання Крапивки Л.А., заявниці ОСОБА_1, представника прокуратури Кіцнака Петра Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 серпня 2013 року,

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення Вищого адміністративного суду України, постановленого 27 серпня 2013 року у справі за її позовом до Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора України про зобов'язання вчинити дії.

Вказує на те, що істотними обставинами є ухвалення Конституційним Судом України рішення від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010 (v019p710-10) з питань підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами та окрема ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 квітня 2011 року на виконання якої було видано виконавчий лист.

Вислухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви з урахуванням наступного.

Перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами наведений у статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

Відповідно до частини другої цієї норми підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Виходячи зі змісту положень зазначеної норми, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами глави 4 розділу IV КАС України (2747-15) .

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 27 серпня 2013 року повернуто заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали цього суду від 1 липня 2013 року у зв'язку з тим, що зазначені заявником обставини не були визнані судом нововиявленими.

Ті обставини, які зазначені в заяві як нововиявлені, не відповідають наведеним процесуальним ознакам. Зокрема, окрема ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 квітня 2011 року, якою зобов'язано Генеральну прокуратуру і прокуратуру Житомирської області провести перевірку наявності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності голови правління ЗАТ "Граніт" ОСОБА_3 за грубе порушення вимог законодавства про працю та виконавчий лист, не дають підстави вважати, що заявницею зазначені обставини, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду і особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи. Рішенням Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010 (v019p710-10) , яким визнано неконституційними положення пункту 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1691-VІ від 18.02.2010 року (1691-17) ), на яке посилається ОСОБА_1, не встановлено неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, якими керувався суд при постановленні оскаржуваного рішення від 27 серпня 2013 року.

З урахуванням наведеного, заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 245- 253 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора України про зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.