Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

головуючого-судді

Кравченка К.Т.,

суддів за участю прокурора

Канигіної Г.В., Пошви Б.М. Саленка I.В.

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 17 травня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 30 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 4 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Вироком місцевого суду:

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця та жителя АДРЕСА_1, судимості не має,

засуджено:

-  за ч.1 ст.310 КК України (2341-14) на два роки обмеження волі;

-  за ч.3 ст.307 КК України (2341-14) , із застосуванням ст.69 КК України (2341-14) , на  три роки шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

На підставі ст.70 КК України (2341-14) ОСОБА_2 за сукупністю злочинів

призначено три роки шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

ОСОБА_3,

IНФОРМАЦIЯ_2,

уродженця та жителя АДРЕСА_1,

судимості не має,

засуджено за ч.3 ст.307 КК України (2341-14) , із застосуванням ст.69 КК України (2341-14) , на три роки шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

Вирішено питання про судові витрати у справі.

Як визнав місцевий суд, у квітня 2005 року ОСОБА_2, на своїй присадибній ділянці у АДРЕСА_1, незаконного посіяв на виростив снотворний мак.

Зібравши урожай та виготовивши макову соломку, ОСОБА_2 за попередньою змовою із сином - ОСОБА_3, з метою збуту, незаконно зберігали її за місцем свого проживання.

19 лютого 2006 року, ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_3, незаконно збули мішок особливо-небезпечного наркотичного засобу - макової соломки ОСОБА_4 за 80 грн.

Крім того, 28 лютого 2006 року. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 незаконно збули особі, яка брала участь в оперативній закупці, 5 313 гр. особливо-небезпечного наркотичного засобу - макової соломки за 200 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 4 жовтня 2006 року апеляцію захисника про звільнення засуджених від відбування покарання на підставі ст.75 КК України (2341-14) , залишено без задоволення, а вирок Збаразького районного суду від 30 червня 2006 року - без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи та кваліфікацію дій засуджених, просить судові рішення щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінити і звільнити їх від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга захисника підлягає частковому задоволенню з таких підстав. 

Висновок суду щодо винності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, стверджується наведеними у вироку доказами і у касаційній скарзі не оспорюється.

Суд дійшов вірного висновку щодо кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.310 та ч.3 ст.307 КК України (2341-14) а ОСОБА_3 - за ч.3 ст.307 КК України (2341-14) , і це рішення є правильним.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання місцевий суд, керуючись ст.65 КК України (2341-14) , урахував обставини справи, дані про особу засудженого, а також обставини, що пом'якшують покарання, у тому числі й ті, на які вказує захисник у касаційній скарзі, та дійшов обгрунтованого висновку про призначення цьому винному покарання саме у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.69 КК України (2341-14) , яке є необхідним та достатнім. Підстав для пом'якшення покарання чи застосування ст.75 КК України (2341-14) не знайдено.

Обираючи вид і міру покарання ОСОБА_3, суд також дійшов правильного висновку, що покарання повинно бути пов'язане із позбавленням волі з урахуванням тяжкості злочину, а також розмірів наркотичних засобів, що були реалізовані за попередньою змовою групою осіб. Суд підставно застосував ст.69 КК України (2341-14) і призначив покарання більш м'яке ніж передбачено санкцією ч.3 ст.307 КК України (2341-14) .

Проте, колегія суддів вважає, що місцевий суд недостатньо повно урахував те, що злочин ОСОБА_3 було вчинено під впливом батька, який незаконно висіяв макові рослини і не знищив макову соломку, що злочин вчинено вперше, за місцем проживання винний характеризується позитивно, алкогольні напої не вживає, знаходиться на обліку у лікаря психіатра і у зв'язку із захворюванням в армії не служив. Належним чином не ураховано судом й те, що згідно із висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 має розлад психічного розвитку з легкою затримкою інтелекту. Не взято до уваги й те, що злочин було виявлено шляхом оперативної закупки макової соломи за місцем проживання винних.

Усі ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості злочину та ступінь небезпечності ОСОБА_3 для суспільства і колегія суддів вважає, що є підстави для виправлення засудженого у більш короткі строки покарання.

З огляду на наведене, колегія суддів знаходить за необхідне пом'якшити ОСОБА_3 покарання до одного року позбавлення волі.

Керуючись ст.395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів 

у х в а л и л а:

касаційну скаргу захисника  ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від  30 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від  4 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_3 змінити.

Пом'якшити ОСОБА_3 покарання, із застосуванням ст.69 КК України (2341-14) , і вважати його засудженим за ч.3 ст.307 КК України (2341-14) на один рік позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.