Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Солодкова А.А.,

суддів: Широян Т.А., Міщенко С.М.,

за участю прокурора Гаврилюка С.М.

при секретарі Гапоні В.О.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014250300000653 за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 17 грудня 2015 року щодо нього,

Вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 жовтня 2015 року засуджено:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. ЗнамянкаКіровоградської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, працюючого помічником машиніста локомотивного депо м. Знам'янка, одруженого, такого, що має на утриманні малолітню дитину, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

- за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 щодо якого судові рішення не оскаржуються.

Судом вирішено цивільні позови у провадженні, питання відшкодування судових витрат та долю речових доказів у справі.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 17 грудня 2015 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

За вироком суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними в тому, що вони, близько 4 год. 30 хв., 16 грудня 2014 року, з метою пограбування, пошкодили віконне скло, проникли до будинку на АДРЕСА_3 та із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я, відкрито заволоділи грошима у сумі 1 500 грн, що належать потерпілій ОСОБА_3

Також, ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 26 січня 2015 року, близько 24 год., з метою пограбування, пошкодивши скло дверей, проникли до будинку на АДРЕСА_4, звідки відкрито викрали грошові кошти у сумі 3800 грн, що належали потерпілій ОСОБА_4, чим спричинили останній шкоди на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 27 січня 2015 року, близько 24 год., з метою пограбування, пошкодивши двері, проникли до будинку на АДРЕСА_5, де, із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя і здоров'я, яке знайшло свій вираз у нанесенні удару кулаком у обличчя ОСОБА_5, заподіяли їй легкі тілесні ушкодження та відкрито викрали у неї грошові кошти у сумі 800 грн, чим спричинили останній шкоди на вказану суму.

ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 2 лютого 2015 року, близько 21 год. 30 хв., з метою пограбування, пошкодили двері, проникли до будинку ОСОБА_6, на АДРЕСА_2, де, викрали майно та гроші, що належало потерпілій на загальну суму 3 450 грн.

ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 20 лютого 2015 року, близько 22 год. 10 хв., з метою пограбування, пошкодили двері та проникли до будинку ОСОБА_7 на АДРЕСА_6 звідки відкрито викрали у потерпілого грошові кошти та майно на загальну суму 880 грн, чим спричинили останньому шкоди на вказану суму.

ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 20 лютого 2015 року, близько 22 год. 30 хвл., з метою пограбування, пошкодили двері та проникли до будинку ОСОБА_8 на АДРЕСА_7, звідки відкрито викрали грошові кошти та продукти харчування на загальну суму 1789 грн, чим спричинили шкоди на вказану суму.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених правопорушень та даним, що характеризують особу засудженого, через надмірну суворість просить ухвалу щодо нього скасувати з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що не був присутній при апеляційному перегляді провадження.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали провадження і обговоривши наведені у скаргах доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суд касаційної інстанції, з огляду на вимоги ст. 433 КПК України, не перевіряє судові рішення щодо неповноти й однобічності досудового розслідування та судового слідства, а також невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а виходить з обставин, встановлених судом.

Відповідно до положень ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Згідно вимог ст. 419 КПК суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення і, якщо апеляція залишається без задоволення, зазначити підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Не погодившись з вироком місцевого суду захисник ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставив питання про звільнення засудженого ОСОБА_1 від реального відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, з огляду на ряд позитивних характеристик засудженого. Також, просив змінити вирок у частині стягнення коштів на відшкодування заподіяної шкоди.

Наведені доводи були належним чином перевірені апеляційним судом у відповідності до вимог ст. 419 КПК України, суд обґрунтував прийняття рішення про залишення цієї апеляційної скарги без задоволення, виклав мотиви й підстави відхилення апеляцій, а саме зазначив, що, з огляду на значну кількість епізодів злочинної діяльності (7), вчинення злочинів щодо осіб похилого віку, звільнення від відбування покарання з випробовуванням неможливе.

Відповідно до ч. 4 ст. 401 КПК України обвинувачений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов'язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.

Відповідно до ст. 405 цього ж Кодексу - неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Як випливає з матеріалів провадження засуджений ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та день розгляду апеляційної скарги його захисника, про що є відповідна розписка (т.2 а.п. 132-133), клопотання про забезпечення його участі в судовому провадженні до апеляційного суду не надходило. Захисник ОСОБА_9 був присутнім при розгляді цієї апеляційної скарги та належним чином здійснював захист підсудного.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дотримав вимоги ч. 4 ст. 401 та ч. 4 ст. 405 КПК України, унаслідок чого право ОСОБА_1 на захист, визначене ст. 20 КПК України, не було порушено.

Твердження касаційної скарги щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого ОСОБА_1 внаслідок суворості, та необхідності звільнення його від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, є необґрунтованими, а виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів неможливо досягти без ізоляції його від суспільства.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд дотримав вимог ст.ст. 50, 65, 66 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, та з врахуванням обставин, що пом'якшують покарання, наявність на утриманні малолітньої дитини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, а також з огляду на обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину щодо осіб похилого віку, призначив ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 186 КК покарання в межах санкції статті, наближене до мінімального. Підстав для пом'якшення та застосування положень ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.

Інших істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і винести законні та обґрунтовані рішення по справі не встановлено.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України,

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 17 грудня 2015 року щодо ОСОБА_1 без зміни.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.