344/5091/13-к Про відкрите викрадення з багажного відділення автомобіля належних потерпілому грошових коштів із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а також незаконне зберігання вогнепальної зброї - 05.07.2016 Прийняття

переглянула в судовому засіданні ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2015 року стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції та потерпілого ОСОБА_6

Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 грудня 2014 року засуджено,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Стебник Дрогобицького району Львівськоїобласті, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

- за ч. 5 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

- за ч. 5 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із

конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності;

- за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, громадянина України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3,

Крім того, засуджено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вирок щодо яких не оскаржується.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_6 2 358 190 грн та 10 000 грн моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2015 року вказаний вирок суду щодо ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 в частині призначеного покарання змінено та призначено покарання:

- ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 186 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності; за ч. 1 ст. 263 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності.

- ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 186 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років із конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності.

- ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 186 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років із конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності.

В іншій частині вирок залишено без зміни.

За вироком суду, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано винуватими у тому, що вони, за викладених у вироку обставин, діючи у складі організованої групи, 26 травня 2012 року, приблизно 06.00 годині ранку на автотрасі "Долина-Хуст" 15 км+600 метрів, на околиці с. Шевченково Долинського району Івано-Франківської області, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, відкрито викрали з багажного відділення автомобіля "Опель Астра" р.н. НОМЕР_1 належні ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 1 600 000 грн та 3 000 000 російських рублів, що згідно курсу Національного банку України становить 758 190 грн, а всього на загальну суму 2 358 190 грн, чим спричинили майнову шкоду в особливо великих розмірах.

Також, відкрито заволоділи майном ОСОБА_9 на загальну суму 4000 грн., та майном ОСОБА_10 на загальну суму 1247 грн.

Крім того, ОСОБА_3 протягом тривалого періоду часу з 12 січня 2008 року, за місцем свого проживання АДРЕСА_2, зберігав самозарядний карабін АКМС-МФ НОМЕР_2, що є мисливською нарізною вогнепальною зброєю та 31 патрон, що є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 7.62 мм, без передбаченого законом дозволу.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції і про призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і невідповідністю призначеного засудженим покарання тяжкості злочину та їх особам через м'якість. В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що апеляційний суд безпідставно застосував до засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 положення ст. 69 КК, недостатньо врахувавши обставини злочину, дані про особи засуджених. Звертає увагу на те, що засуджені скоїли особливо тяжкий злочин в складі організованої групи, завдану матеріальну шкоду не відшкодовано, свою вину не визнавали, на що не звернув увагу суд апеляційної інстанції та призначив покарання нижче від найнижчої межі передбачене ч. 5 ст. 186 КК, не вмотивувавши належним чином свого рішення. Стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особам засуджених, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд апеляційної інстанції при перегляді вироку місцевого суду в порушення вимог закону вийшов за межі апеляційних вимог. Стверджує, що засуджені в своїх апеляційних скаргах ставили питання про виправдання їх за ч. 5 ст. 186 КК і не ставили питання про застосування ст. 69 КК. Вважає, що апеляційний суд безпідставно застосував до засуджених положення ст. 69 КК, не врахувавши тяжкість злочину та дані про особи засуджених, які свою вину не визнали, завдану шкоду не відшкодували.

На касаційні скарги прокурора та потерпілого надійшли заперечення від захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3, в яких він просить касаційні скарги прокурора та потерпілого залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи касаційних скарг,пояснення захисників,які заперечували проти касаційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги прокурора та потерпілого підлягають задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК, а також ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК прокурором та потерпілим у касаційних скаргах не оскаржуються.

Доводи прокурора та потерпілого, викладені в касаційних скаргах щодо невідповідності призначеного засудженим покарання ступеню тяжкості злочину і даним про їх особи внаслідок м'якості та безпідставного застосування положень ст. 69 КК, заслуговують на увагу.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, згідно із ст. 69 КК можливе лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та даних про особу винного.

Обґрунтовуючи свій висновок про застосування щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ст. 69 КК і призначаючи їм покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 5 ст. 186 КК, апеляційний суд, як видно з мотивувальної частини ухвали, послався на обставини, які пом'якшують покарання, встановлені місцевим судом (раніше не судимі, позитивно характеризуються, мають на утриманні неповнолітніх дітей) та додатково врахував визнання засудженими вини під час апеляційного розгляду.

При цьому апеляційний суд належно не дослідив особисте ставлення засуджених до своїх дій, оскільки в ході досудового слідства та при розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не визнавали себе винними. Не ставилось питання про пом'якшення покарання за ч. 5 ст. 186 КК і у апеляційних скаргах засуджених та її захисників, які навпаки заперечували наявність даного складу злочину в діях засуджених і лише під час апеляційного розгляду перед судовими дебатами засуджені подали клопотання про внесення змін до своїх апеляційних скарг.

Крім того, суд не зазначив, які обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відповідно до ст. 12 КК належить до категорії особливо тяжких.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення апеляційного суду про призначення засудженим покарання із застосуванням ст. 69 КК не відповідає вимогам ст. 65 КК та не ґрунтується на конкретних обставинах справи. Визначений судом апеляційної інстанції розмір покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та є несправедливим унаслідок його м'якості, про що обґрунтовано зазначається у касаційних скаргах.

Враховуючи наведене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно перевірити всі доводи апеляційних скарг, розглянути питання щодо їх обґрунтованості та постановити рішення з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Якщо за наслідками нового розгляду суд дійде висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інкримінованих їм злочинах за тих самих обставин та тих самих даних про особи винних, то призначене їм покарання із застосуванням положень ст. 69 КК слід вважати явно несправедливим унаслідок м'якості.