Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Квасневської Н.Д.,

суддів Леона О.І., Крещенка А.М.,

при секретарі Гапоні В.О.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013170470001287 за обвинуваченням

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки та громадянки Республіки Молдова,

зареєстрованого АДРЕСА_2,

проживаючої у АДРЕСА_1,

не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

за участю прокурора Єщенко О.П.,

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 30 січня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 27 липня 2015 року щодо ОСОБА_1,

Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 30 січня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 119 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 27 липня 2015 року вирок залишено без змін.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та призначення нового розгляду у суді першоїінстанції. Посилається на неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої. Вказує на необгрунтованість рішення суду про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України.Звертає увагу, що судове засідання, під час якого було вирішене питання про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою, було проведене у відсутність її захисника. Вказує, що всупереч вимог ст. 419 КПК України апеляційний суд належним чином не перевірив доводів прокурора,необґрунтовано залишивши без задоволення його апеляційну скаргу, у якій порушувалося питання про скасування вироку місцевого суду та ухвалення нового вироку судом апеляційної інстанції.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджена за те, що вона 02 березня 2013 року приблизно о 22 год. 30 хв., будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у кімнаті будинку АДРЕСА_1, під час сварки із співмешканцем ОСОБА_3, діючи необережно, не передбачаючи та не бажаючи настання смерті останнього, підняла з підлоги ніж та тримала його лезом у напрямку потерпілого. Внаслідок різкого нападу ОСОБА_3 в сторону ОСОБА_1 останній отримав тілесні ушкодження в область грудної клітки у виді проникаючої колото-різаної рани грудної клітки зліва з наскрізним ушкодженням грудини, з пошкодження лівої легені та крововиливом у ліву плевральну порожнину, від яких потерпілий помер на місці.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка вважала, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 419 КПК України в ухвалі суду апеляційної інстанції, зокрема, мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали; при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

При розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_1 апеляційним судом не дотримано вимог кримінального процесуального закону.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що вирок щодо ОСОБА_1був оскаржений в апеляційному порядку прокурором, який в апеляційній скарзі наводив доводи, які є аналогічними доводам касаційної скарги. Не погоджуючись з кваліфікацією дій засудженої, що також потягла м'якість призначеного покарання, прокурор просив вирок місцевого суду скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на 7 років. На обгрунтування своєї думки вказував про те, що судом при вирішенні питання щодо кваліфікації дій засудженої не були взяті до уваги докази, які свідчили про умисний характер дій ОСОБА_1

Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги прокурора та залишаючи без зміни вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1, апеляційний суд зазначеним доводам належної оцінки не дав, обмежився загальними фразами щодо правильної кваліфікації судом дій засудженої.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у засудженої умислу на заподіяння смерті потерпілому недостатньо обґрунтований та зроблений без належної оцінки доказів, тому ухвалу апеляційного суду не можна вважати законною і обґрунтованою.

У відповідності до ч. 1 ст. 436 КПК України у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати вищевикладене, розглянути кримінальне провадження відповідно до вимог кримінального процесуального закону та ухвалити обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 27 липня 2015 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.