5-2077км07 Про безпідставність врахування неправдивих показань потерпілого та свідків; закриття кримінальної справи за відсутністю в діях складу злочину - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 травня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 вересня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області від 31 жовтня 2006 року .

Зазначеним вироком засуджено

IНФОРМАЦIЯ_1,

раніше не судимого,

- за ч.2 ст.125 КК України (2341-14) на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ст.76 КК України (2341-14) .

Постановлено цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_1 на її користь 222грн. 45коп. на відшкодування матеріальної шкоди і 1500грн. - на відшкодування моральної шкоди, заподіяної її малолітньому сину ОСОБА_3.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 28.02.2006 року близько 14 год. 30 хв., перебуваючи біля школи, що розташована по АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних відносин до малолітнього ОСОБА_3, 15.11.1993 р. народження, умисно, утримуючи останнього за одяг, наносив йому удари кулаком в область шийних хребців, завдаючи фізичного болю, а потім, завівши його до приміщення класу школи, умисно штовхнув його головою у вхідні двері класу, внаслідок чого ОСОБА_3. було спричинено струс головного мозку, тобто легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 31 жовтня 2006р. вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 вересня 2006 р. щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує, що його засуджено незаконно, оскільки суд безпідставно врахував неправдиві показання потерпілого та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про обставини події та не врахував того, що саме потерпілий ОСОБА_3, свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 спричинили його сину легкі тілесні ушкодження. Зазначає, що суд необгрунтовано задовольнив цивільний позов матері потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Просить судові рішення щодо нього скасувати, а кримінальну справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що підстав для її задоволення з мотивів, наведених у касаційній скарзі, немає.

За змістом касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1 оскаржує фактичні обставини справи, які були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції і перегляду відповідно до вимог ч.1 ст.398 КПК України (1001-05) у касаційному порядку не підлягають.

Висновки судів про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України (2341-14) , відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судом доведеними, та грунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судами доказів, і є правильними.

Підстав не довіряти показанням потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 - вчителів школи, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про умисне застосування ОСОБА_1 насильства до потерпілого у період, коли той не вчиняв ніяких протиправних дій, немає, оскільки показання цих осіб узгоджуються з іншими доказами у справі, дослідженими судом і наведеними у вироку, які у сукупності доводять винуватістьОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який він засуджений.

Підстав для закриття кримінальної справи відносноОСОБА_1 на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України (1001-05) , як про це йдеться у касаційній скарзі, не встановлено.

Покарання ОСОБА_1 обрано відповідно до вимог ст.65 КК України (2341-14) з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину щодо малолітньої особи. Призначене покарання є необхідним й достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_1 і попередження нових злочинів.

Цивільний позов представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди судом задоволено частково з урахуванням цивільного та цивільно-процесуального законодавства в межах підтверджених доказами вимог.

Iнших обгрунтованих доводів щодо незаконності постановлених щодоОСОБА_1 судових рішень, які б давали підстави для їх зміни чи скасування, у касаційній скарзі не наведено.

Підстав для призначення справи до розгляду в суді касаційної інстанції з повідомленням осіб, визначених ст. 384 КПК України (1001-05) , немає.