Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Дембовського С. Г., суддів Чуйко О. Г. і Наставного В. В., розглянувши в судовому засіданні 5 липня 2016 року в м. Києві касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 8 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 28 березня 2016 року,

Зазначеним вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше судиму - вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнену від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік і 6 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_4 визнано винуватою та засуджено за те, що вона 8 травня 2015 року близько 21.30 год, маючи умисел на заволодіння чужим майном, перебуваючи у приміщенні ТРЦ "Дрім Таун" по проспекту Оболонському, 1- Б м. Києва, намагалась викрасти із магазину "Pull and Bear" одежу на загальну суму 3 031, 54 грн., однак свій злочин не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки на виході була затримана охороною.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 березня 2016 року вирок щодо засудженої залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_4, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікацію її дій, просить судові рішення змінити та пом'якшити їй покарання, оскільки вважає, що не враховано її стан здоров'я, щире каяття, не перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра, позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність позову потерпілої сторони.

Перевіривши доводи касаційної скарги, долучені до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації її дій, в касаційній скарзі засудженої не заперечується.

Як убачається із наданих копій судових рішень, суд, призначаючи ОСОБА_4 покарання дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, а також дані про її особу, на які є посилання в касаційній скарзі, зокрема, позитивну характеристику, не перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра, щире каяття, що визнано обставиною яка пом'якшує покарання. Окрім того, суд узяв до уваги, що засуджена раніше притягувалася до кримінальної відповідальності та дане кримінальне правопорушення було вчинено під час іспитового строку. З урахуванням цих даних у сукупності суд визнав можливим за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України призначити засудженій покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік і 6 місяців.

Отже, покарання засудженій призначено відповідно до вимог закону, і воно за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Доводи, наведенні у касаційній скарзі засудженої ОСОБА_4 про пом'якшення їй покарання, аналогічні доводам її апеляційної скарги, були предметом перевірки судом апеляційної інстанції та вони обґрунтовано визнанні безпідставними, і суд 2-ї інстанції навів у ухвалі переконливі мотиви про відсутність підстав для пом'якшення покарання.

Із таким висновком погоджується колегія суддів і не знаходить підстав для пом'якшення засудженій ОСОБА_4 покарання, як про це ставить питання у своїй касаційній скарзі.

За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_4 слід відмовити.

Ураховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_4 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 8 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 28 березня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.