ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
у х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів палати Верховного Суду України
з кримінальних справ  у складі:
головуючого    -  Кармазіна Ю.М.
суддів      -  Таран  Т.С., Гриціва М.I.
за участю прокурора  -  Сушко Т.М.
захисника    -  ОСОБА_12
засудженого ОСОБА_3
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 15 травня 2007 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, та за касаційними скаргами захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_5, захисника ОСОБА_9. в інтересах засудженого ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_10 в його інтересах, на вирок Апеляційного суду м.Києва від 2 лютого 2007 року року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження, громадянин України, уродженець та житель м.Києва, не судимий, -
засуджений за п.7 ч.2 ст.115 КК України (2341-14) на 14 років позбавлення волі, за ст.296 ч.2 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено 14 років позбавлення волі. 
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2 народження, громадянин України, уродженець та житель м.Києва,  не судимий, -
засуджений за ст.296 ч.2 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі.
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_3 народження, громадянин України, уродженець та житель м.Києва,  не судимий, -
засуджений за ст.296 ч.2 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі.
ОСОБА_4,
IНФОРМАЦIЯ_4 народження, громадянин України, уродженець та житель м.Києва,  не судимий, -
засуджений за ст.296 ч.2 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі.
ОСОБА_5,
IНФОРМАЦIЯ_5народження, громадянин України, уродженець та житель м.Києва,  не судимий, -
засуджений за ст.296 ч.2 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_69865 грн у відшкодування матеріальної шкоди та 60000 грн у відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3на користь потерпілої ОСОБА_6солідарно 40000 грн, тобто по 10000 грн з кожного у відшкодування моральної шкоди.
Зазначені особи засуджені за вчинення злочинів за таких, встановлених судом обставин.
22 листопада 2004 року близько 23 години, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, на вул.Стальського в м.Києві в районі кінцевої зупинки трамваю №22, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, використовуючи незначний привід, не зважаючи на зауваження знайомих та сторонніх осіб, нанесли раніше незнайомому гр.ОСОБА_7 спочатку ОСОБА_2, а потім ОСОБА_1 - по одному удару руками в обличчя. ОСОБА_7 спочатку відбіг від них до невстановлених слідством осіб, а потім знову повернувся до ОСОБА_2а та ОСОБА_1 і у останнього виник умисел на позбавлення життя потерпілого. З цією метою ОСОБА_1, ножем, що мав при собі, наніс потерпілому три удари в область грудної клітини та черевної порожнини. ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 приєднались до ОСОБА_1 і безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, нанесли по 3-5 ударів кожен руками та ногами в область голови та тулуба потерпілому. Потерпілий перебіг на протилежний бік дороги, але ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 наздогнали його і, незважаючи на зауваження сторонніх, нанесли кожен по декілька ударів ногами в область тулуба.
Смерть потерпілого ОСОБА_7 настала від колото-різанного поранення грудної клітини з пошкодженням серця і розвитком гострої крововтрати.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи, просить вирок суду щодо засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5змінити, пом'якшити призначене їм покарання до двох років позбавлення волі кожному.
У касаційних скаргах:
захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_4 просить вирок суду щодо ОСОБА_4 змінити, з врахуванням ролі засудженого у вчиненні злочину, обставин, що пом'якшують покарання та даних про його особу пом'якшити покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням в порядку ст.75 КК України (2341-14) ;
засуджений ОСОБА_5 просить вирок суду щодо нього змінити, з врахуванням його ролі у вчиненні злочину, обставин, що пом'якшують його покарання та даних про його особу пом'якшити йому покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням в порядку ст.75 КК України (2341-14) . Засуджений вказує, що він, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не бачили, що ОСОБА_1 наніс удари потерпілому ножем, вони лише наздоганяли потерпілого і тоді побачили у потерпілого рани на животі;
захисник ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на неповноту та неправильність досудового слідства, порушення норм кримінально-процесуального законодавства, в тому числі і права на захист засудженого, просить вирок суду щодо нього змінити і призначити йому покарання, відповідно із ступенем його вини;
засуджений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_10 в його інтересах, просять вирок суду щодо нього змінити, з врахуванням обставин, що пом'якшують його покарання, даних про особу та сімейного стану засудженого, пом'якшити йому покарання, звільнивши від відбування покарання з випробуванням в порядку ст.75 КК України (2341-14) ;
В запереченнях на касаційне подання прокурора, касаційні скарги засуджених і їх захисників потерпіла ОСОБА_6просить залишити їх без задоволення,а вирок Апеляційного суду м.Києва щодо всіх засуджених - без зміни.
Заслухавши у судовому засіданні -
доповідь судді Верховного Суду України;
засудженого ОСОБА_11 та захисника ОСОБА_12, які підтримали поданні в інтересах засудженого касаційні скарги, засуджений просив про скасування вироку щодо нього з направленням справи на додаткове розслідування або пом'якшити покарання, вказує, що наміру убивати потерпілих не мав і попередньої змови між ними не було, однак щиро кається у тому, що став причетним до вбивства, захисник та засуджений просили також касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_13 як необгрунтовану залишити без задоволення;
міркування прокурора, який не підтримав касаційні скарги потерпілої ОСОБА_13, засудженого та захисника ОСОБА_14 в його інтересах, просив про залишення їх без задоволення, а вироку суду щодо ОСОБА_11 - без зміни;
перевіривши матеріали справи та доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга потерпілої не підлягає задоволенню, а касаційні скарги засудженого та його захисника підлягають частковому задоволенню.
Суд вірно встановив фактичні обставини вчинення злочину та обгрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_11 в умисному вбивстві двох осіб за попередньою змовою з раніше засудженими за цей злочин ОСОБА_13 та ОСОБА_15
Доводи касаційних скарг засудженого та його захисника про недоведеність вини ОСОБА_11 в умисному вбивстві потерпілих спростовується сукупністю зібраних, в установленому порядку досліджених, детально викладених у вироку та належно оцінених судом доказів.
Сам засуджений ОСОБА_11 не заперечував, що у нього з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 була розмова про необхідність з'ясування стосунків з ОСОБА_13, з цією метою вони втрьох встановлювали місце знаходження потерпілого, супроводжували його та ОСОБА_16а до безлюдного та темного місця, не виказуючи своєї присутності, при цьому він мав із собою монтировку, яку взяв біля кафе у знайомого водія, не заперечував, що в ході самого конфлікту, коли він та ОСОБА_16 тримали один одного за одяг, ОСОБА_13 наніс потерпілому удар сокирою по голові.
На досудовому слідстві і в судовому засіданні раніше засуджений ОСОБА_15 пояснював, що на прохання ОСОБА_13 та ОСОБА_11 він погодився розібратися з односельчанином  ОСОБА_13 і з цією метою ОСОБА_11 взяв монтировку, а ОСОБА_13 - сокирку. Вони встановили місце перебування ОСОБА_13, дочекались поки він вийшов з бару, втрьох наздогнали його та ОСОБА_16а в темному перевулку і стали з'ясовувати стосунки. ОСОБА_16 намагався втекти, тому ОСОБА_13 та ОСОБА_11 побігли за ним, а він продовжував боротьбу з ОСОБА_13, в ході якої вони попадали на землю. В цей час повернулися  ОСОБА_13 та ОСОБА_11 і стали бити ОСОБА_17, при цьому ОСОБА_13 наносив потерпілому удари сокирою по голові, поранивши і йому - ОСОБА_15, кисть правої руки.
Нанесення ударів сокирою по голові обом потерпілим не заперечував і засуджений ОСОБА_13
За висновком судово-медичної експертизи смерть потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_16а наступила внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з ушкодженнями речовини головного мозку у вигляді чисельних рублених ран в області голови обох потерпілих (т.2, а.с.5-13,21-24).
Суд обгрунтовано визнав найбільш достовірними показання засудженого ОСОБА_15 щодо обставин вчинення вбивства ОСОБА_13 та ОСОБА_16а, оскільки вони об'єктивно підтверджуються іншими доказами по справі, а саме: вищезазначеними висновками судово-медичних експертиз про характер, локалізацію та механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілим, даними протоколу огляду місця події, в ході якого було виявлено труп ОСОБА_16а, монтировка та інші сліди злочину, такі показання підтверджуються також іншими доказами по справі, які суд детально виклав у вироку і дав їм належну оцінку.
Відповідно до вимог ст.28 КК України (2341-14) , злочин вважається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про його спільне вчинення.
Судом встановлено, що засудженні заздалегідь домовились про вчинення злочину і виконали всі необхідні підготовчі дії для реалізації свого умислу, зокрема: озброїлись монтировкою та сокирою і кожен з них знав про наявність цих предметів для нанесення ударів потерпілим, встановили місце перебування потерпілих і супроводжували їх до місця найбільш сприятливого для нападу, їх дії були цілеспрямованими, узгодженими і такими, що доповнювали одне одного. Про наявність умислу саме на вбивство свідчать ті обставини, що з участю ОСОБА_11 були підготовленні такі знаряддя для нанесення тілесних ушкоджень, застосування яких, зокрема сокири, заздалегідь ставило життя потерпілих під загрозу. Саме сокирою потерпілим наносились удари в значній кількості і з великою силою в життєво важливий орган - голову, смерть потерпілого ОСОБА_16а наступила миттєво, а ОСОБА_13 - через короткий проміжок часу. З аналізу показань засуджених убачається, що безпосередньо при нападі на потерпілих, кожен з них, в тому числі і засуджений ОСОБА_11, виконував такі дії і в такому об'ємі, що був необхідним та достатнім для досягнення  злочинного результату і його було досягнуто, тому суд обгрунтовано дійшов висновку про доведеність його вини в умисному вбивстві двох осіб за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_15.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_11, який заперечує попередню змову на умисне вбивство потерпілих, вказуючи при цьому, що монтировку він брав не для убивства потерпілих, а для того, щоб полагодити колесо автомобіля, що підтверджується протоколом огляду його автомобіля, в ході якого було виявлено ушкодження шини, що цю монтировку він викинув на прохання потерпілого ОСОБА_16а, її було виявлено на місці події і на ній відсутні сліди крові потерпілих, а у потерпілих не виявлено тілесних ушкоджень, які могли бути нанесенні монтировкою, спростовуються як вищенаведеними, так і іншими доказами по справі.
Зокрема, сам засуджений пояснював, що шину на його автомобілі було пошкоджено коли вони уже після вбивства їхали із АДРЕСА_1. Це вказує на відсутність потреби ще до вбивства брати інструмент для ремонту автомобіля, а не з іншою метою. Крім того засуджений ОСОБА_13 пояснював, що коли вони залишали місце події, то ОСОБА_11 говорив, що загубив монтировку, намагався її знайти але не зміг, бо було темно.
Такі показання засуджений ОСОБА_11 давав в ході судового слідства і як такі, що суперечать матеріалам справи та наявним у справі доказам, вони обгрунтовано були відхиленні судом.
Всі обставини справи були ретельно дослідженні, всі доводи засудженого були перевірені і суд дійшов обгрунтованого висновку про доведеність його вини в умисному вбивстві двох осіб за попередньою змовою з ОСОБА_13ем та ОСОБА_15 та вірно кваліфікував дії ОСОБА_11 за п.1,12 ч.2 ст.115 КК України (2341-14) .
Підстав для скасування вироку і направлення справи на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд не убачається.
Обираючи покарання засудженому ОСОБА_11 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину і обгрунтовано дійшов висновку про необхідність обрання покарання засудженому у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.115 КК України (2341-14) , оскільки його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Однак строк такого покарання, на думку колегії, судом визначено без врахування у повній мірі всіх обставин справи, хоча більшість із них наведена у вироку. Суд, зокрема, не в повній мірі врахував роль засудженого у вчиненні злочину, даних про його особу та обставин, що пом'якшують покарання, а саме - тілесні ушкодження обом потерпілим, які стали причиною їх смерті, нанесенні іншою особою, ОСОБА_11 раніше не вчиняв будь-яких правопорушень і до кримінальної та іншої відповідальності не притягався, він  позитивно характеризується за місцем проживання, на утриманні має неповнолітню дитину, а його дружина хворіє на тяжке захворювання.
З врахуванням цих та наведених судом у вироку обставин, колегія суддів вважає можливим пом'якшити призначене ОСОБА_11 покарання у межах, установлених санкцією ч.2 ст.115 КК України (2341-14) і з цих же міркувань не убачає підстав для задоволення касаційної скарги потерпілої ОСОБА_13
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддівУХВАЛИЛА:
касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_13 залишити без задоволення, касаційні скарги засудженого ОСОБА_11 та захисника ОСОБА_14 в його інтересах задовольнити частково, вирок Апеляційного суду Одеської області від 3 листопада 2006 року щодо ОСОБА_11 - змінити, пом'якшити призначене йому покарання до 10 років позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без зміни.
С У Д Д I: Синявський О.Г.  Таран Т.С.  Пекний С.Д.
"з оригіналом згідно"  Суддя  Т.Таран