Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

головуючого

Кармазіна Ю.М.,

суддів з участю прокурора

Таран Т.С. та Гриціва М.I., Кравченко Є.С.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 15 травня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої  ОСОБА_2 на судові рішення щодо ОСОБА_1,

встановила:

вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 7 листопада 2006 року

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України (2341-14) до штрафу в сумі 600 (шістсот) гривень.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 800 (вісімсот) гривень моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 20 грудня 2006 року вирок змінено і на підставі ч. 4 ст. 74 КК України (2341-14)   ОСОБА_1 було звільнено від покарання як особу, яку не можна вважати суспільно небезпечною.

У решті вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 5 липня 2006 року близько 17 години на території цеху металовиробів приватного підприємця ОСОБА_3, розташованого в АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних стосунків умисно заподіяв колишній дружині ОСОБА_2 декілька ударів рукою по обличчю, чим спричинив їй легкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі потерпіла просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильність звільнення засудженого від покарання на підставі ст. 74 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Кравченко Є.С. про залишення ухвали апеляційного суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 376 КПК України (1001-05) апеляційний суд може скасувати обвинувальний вирок та закрити справу з підстав, зазначених у ч. 4 ст. 74 КК України (2341-14) , якщо встановить, що особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості своєю бездоганною поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела, що перестала бути суспільно небезпечною.

За змістом названої норми кримінального закону, таке рішення суд вправі прийняти тоді, коли передумови звільнення особи від покарання існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але при постановленні вироку не були враховані.

При розгляді справи в порядку апеляційного провадження апеляційним судом ці вимоги закону не були дотримані.

Зокрема, суд не дав оцінки постанові суду першої інстанції про забезпечення безпеки потерпілої та працівників суду від можливих замахів з боку інших учасників розгляду даної справи, наявність якої, зважаючи на неприязні стосунки між потерпілою та засудженим, вказують на наявність обставин не сумісних з розумінням бездоганності в поведінці засудженого (а.с.23).

Поза увагою суду залишилось й те, що характеристика ОСОБА_1 з місця роботи за формою викликає сумніви в її достовірності. В ній немає реквізитів підприємства, яке її видало, підпис особи, що підписала характеристику, не завірений печаткою цього підприємства (а.с .26).

Крім того, звільнення від покарання з підстав, зазначених у ч. 4 ст. 74 КК України (2341-14) , передбачає визнання особи винуватою в злочині та усвідомлення нею факту засудження за його скоєння.

Згідно зі змістом апеляції, засуджений заперечив свою винуватість у злочині й просив вирок скасувати та закрити провадження в справі за відсутністю в його діях складу злочину.

Між тим, як видно з результатів розгляду справи, з цього приводу в ухвалі апеляційного суду не наведено докладних мотивів, з яких би можна було визначити ставлення засудженого до висновків суду першої інстанції, а також не зазначено підстав, через які доводи останнього про його непричетність до побиття потерпілої, ним визнані необгрунтованими.

Тому, погоджуючись з доводами касаційної скарги, колегія суддів вважає, що за таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого слід прийняти законне та обгрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 20 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд у іншому складі суду.