Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого судді

Синявського О.Г.,

суддів

Косарєва В.I., Пекного С.Д.,

за участю прокурора

Морозової С.Ю.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  15 травня 2007 року кримінальну справу за  касаційним поданням заступника  прокурора  Львівської області на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 19 серпня 2005 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

громадянку  України,

раніше не судиму,

засуджено

-  за  ч.4 ст.191 КК України (2341-14)   із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з обслуговуванням матеріальних цінностей строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки та зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, двічі на місяць з'являтись для реєстрації в цей орган.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 11 232.25 грн. на відшкодування матеріальної шкоди  та 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1  визнано винною і засуджено за те, що вона. в період з листопада 2003 року по грудень 2004 року, працюючи комірником складу ПП"ОСОБА_2", розташованого на ринку "Південний" на вул. Щирецькій 36, в м. Львові вчинила привласнення та розтрату  майна ОСОБА_2, яке було їй  ввірене  і перебувало в її віданні, у великих розмірах.

У  касаційному поданні заступник прокурора Львівської області просить вирок щодо ОСОБА_1 змінити, виключити з нього вказівку суду  про зобов'язання - двічі на місяць з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.  Вважає, що судом безпідставно встановлено їй періодичність проведення реєстрації в органах кримінально-виконавчої системи, оскільки відповідно до  ч.3 ст.13 Кримінально-виконавчого кодексу України (2341-14) вирішення цього питання належить до компетенції кримінально-виконавчих інспекцій.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню, а вирок зміні з таких підстав.

Доведеність вини і правильність кваліфікації дій засудженої у поданні не оспорюються.

Рішення про застосування до засудженої ст.ст.75,76 КК України (2341-14) відповідає вимогам закону,  судом вмотивоване і  у поданні не заперечується.

Разом з тим, суд при покладенні на засуджену обов'язків на підставі ст.76 КК України (2341-14) зазначив, що вона зобов'язана двічі на місяць з'являтись для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи, чим допустився помилки,  оскільки ст.76 КК України (2341-14) не передбачено встановлення періодичності та  днів проведення  реєстрації.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.13 Кримінально-виконавчого кодексу України (2341-14) вирішення питання встановлення періодичності та днів проведення  реєстрації  осіб  звільнених від відбування покарання з випробуванням, належить до компетенції кримінально-виконавчих інспекцій.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону підлягає зміні шляхом виключення із вироку вказівки суду про періодичність з'явлення ОСОБА_1  для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційне подання  заступника  прокурора  Львівської області задовольнити.

Вирок Залізничного районного суду м. Львова від 19 серпня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити із вироку в частині покладеного на ОСОБА_1 зобов'язання з'являтись для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи  слова : "двічі на місяць".

Судді: