5-1601км07 Про викрадення документів шляхом зловживання службовим становищем - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 травня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Iллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 грудня 2005 року щодо ОСОБА_1

Цією постановою кримінальну справу щодо

IНФОРМАЦIЯ_1,

громадянина України, несудимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 357 ч. 2, 364 ч. 3, 366 ч. 2 КК України (2341-14) , закрито.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 20 березня 2006 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався за ст.ст. 364 ч. 3, 357 ч. 2, 366 ч. 2 КК України (2341-14) за вчинення даних злочинів за таких обставин.

25 жовтня 2004 року він, працюючи на посаді IНФОРМАЦIЯ_2 Маріупольської міжрайонної державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, отримав матеріал про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, складеного на підставі перевірки співробітниками Єйської державної зональної інспекції Азово-Чорноморської державної морської інспекції Північно-Кавказького регіонального прикордонного управління ФСБ Російської Федерації по факту незаконного зайняття рибним промислом в акваторії Азовського моря бригади ОСОБА_2 на плавзасобі ВРД-3848, що належав ОСОБА_3.

ОСОБА_1, зловживаючи владою і службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб - власника плавзасобу ВРД-3848 ОСОБА_3, на прохання останнього, умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, знаходячись за місцем служби по проспекту Адмірала Луніна, 2а м. Маріуполя Донецької області, заволодів цими офіційними документами та приховав їх від реєстрації і прийняття передбаченого законом рішення. Внаслідок цих дій ОСОБА_1 державним і громадським інтересам було заподіяно істотну шкоду, яка виявилась у підриві авторитету органів державної влади і настання тяжких наслідків у виді шкоди, спричиненого водним живим ресурсам Азовського моря на суму 222.472 грн 20 коп.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що будучи представником влади і службовою особою, з метою вуалювання своїх злочинних дій виготовив завідомо підроблений офіційний документ - супровідний лист на ім'я начальника АЧДМI Єйської ДЗI ФСБ РФ Буличова В., вніс в нього завідомо неправдиві відомості про те, що вказаний матеріал про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 ним 29 жовтня 2004 року направлено на ім'я АЧДМI Єйської ДЗI ФСБ РФ для доопрацювання.

У касаційному поданні прокурор просить постанову та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та направити справу на новий судовий розгляд. Вважає, що суд прийняв передчасне рішення про закриття справи щодо ОСОБА_1, бо таке рішення, на його думку, могло б бути прийняте в разі відмови в наданні згоди на притягнення депутата до кримінальної відповідальності як місцевою радою, так і радами вищого рівня.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 30, 31 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (93-15) від 11.07.2002 року (із врахуванням змін, внесених Законом України від 08.09.2005 року) депутата місцевої ради не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності без попереднього розгляду питання місцевою радою. Для одержання такої згоди прокурор вносить у місцеву раду подання і в разі відмови в наданні згоди на притягнення депутата до кримінальної відповідальності, для вирішення цього питання він має право внести подання до ради вищого рівня, аж до Верховної Ради України.

Судами першої та апеляційної інстанцій зазначеним нормам Закону дано невірне тлумачення.

Як видно з матеріалів справи, суд кримінальну справу щодо ОСОБА_1 закрив, пославшись на ч. 7 ст. 30 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (93-15) від 11.07.2002 року та зазначивши, що Першотравнева районна рада Донецької області, депутатом якої був ОСОБА_1, відмовила в наданні згоди на його притягнення до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, при прийнятті цього рішення судом не було враховано, що при попередньому розгляді прокурор заявив про необхідність призначення справи до судового розгляду в зв'язку з тим, що прокурором Донецької області буде внесено подання до ради вищого рівня для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.

Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією прокурора та залишаючи її без задоволення, належно не перевірив ту обставину, що із матеріалів справи слідує, що прокурором Донецької області внесено голові Донецької обласної ради подання про надання згоди на притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, яке зареєстроване в канцелярії 16.02.2006 року (а.с. 233-236 т. 2).

Крім того, в ухвалі апеляційний суд безпідставно послався на ч. 7 ст. 30 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (93-15) від 11.07.2002 року, зазначивши, що "якщо прокурор не бажає ініціювати одержання згоди або у встановлений судом строк не звернувся в місцеву раду за згодою, суд вправі в залежності від конкретних обставин, повернути справу прокурору або на підставі ч. 7 ст. 30 цього Закону закрити її", оскільки такого положення цей Закон не містив.

Суд мав закрити справу лише у випадку відмови місцевої ради та рад вищого рівня, згода яких запитувалася в порядку, передбаченому частиною п'ятою ст. 31 вищезгаданого Закону, надати згоду на притягнення депутата до кримінальної відповідальності.

За таких обставин постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення в зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону необхідно скасувати, а справу щодо нього направити на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Iллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 грудня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 20 березня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же місцевий суд в іншому складі суду.