Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Міщенка С.М.,

суддів за участю прокурора

Кліменко М.Р. і Нікітіна Ю.I. Саленка I.В.

розглянула в судовому засіданні в місті Києві 15 травня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вирок Калининського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2006 року, яким

ОСОБА_1,

народженого IНФОРМАЦIЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 307 КК України (2341-14) на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч.2 ст.15, ч.2 ст.307 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а на підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

ОСОБА_1 за вироком суду визнано винним у тому, що він 20 липня 2002 року неподалік вул. Парковій у мікрорайоні Бажанова в

м. Макіївка незаконно з метою збуту придбав, виготовив, зберігав і перевіз в м. Донецьк особливо небезпечний  наркотичний засіб - каннабіс (марихуану) сухою вагою 3, 26 гр., який 22 липня 2002 року намагався незаконно збути громадянину ОСОБА_2, але не довів свій злочинний намір  до кінця з незалежних від його волі причин.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неповноту, однобічність та необ'єктивність досудового і судового слідства, вважає незаконним його засудження. Засуджений вказує, що злочину він не вчиняв, а справу сфабриковано працівниками міліції. Просить скасувати постановлений щодо нього вирок, направивши справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав необхідним виключити із вироку рішення про додаткову кваліфікацію дій засудженого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) , перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину у сфері обігу наркотичних засобів, у тому числі з метою їх збуту, суд, як видно з вироку, обгрунтував розглянутими в судовому засіданні доказами, й зокрема: показаннями самого засудженого, який повністю визнавав свою винність у вчиненому злочині, що підтверджується даними протоколу вилучення і огляду речових доказів, даними висновку судово-хімічної експертизи про вилучення у ОСОБА_1 особливо небезпечного наркотичного засобу - марихуани та іншими доказами.

Як видно із матеріалів справи, слідчими органами і судом досліджені всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного вирішення справи. Проявів упередженості щодо ОСОБА_1 як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду справи, перевіркою матеріалів справи не виявлено.

Тому посилання у скарзі засудженого на однобічність, неповноту і необ'єктивність досудового і судового слідства у справі безпідставні.

Разом з тим, у справі встановлено неправильне застосування кримінального закону.

Згідно зі статтею 32 КК України (2341-14) повторність злочинів відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 незаконно придбав, виготовив, зберігав, перевіз з метою збуту і намагався незаконно збути особливо небезпечний наркотичний засіб - 3,26 гр. каннабісу (марихуани), тобто вчинив закінчений злочин, який складається з двох або більше діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром, що містять усі ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК,  і додаткової кваліфікації за ч. 2

ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК  не потребують.

Крім цього, при призначенні ОСОБА_1 покарання судом не в повній мірі враховані конкретні обставини справи, а саме те, що він раніше не судимий, позитивно характеризувався за місцем проживання, повністю визнав свою винність і щиро розкаявся у вчиненому, внаслідок вчиненого злочину тяжких наслідків не настало, оскільки розмір наркотичного засобу - каннабісу становив всього 3, 26 гр.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що вказані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненогоОСОБА_1 злочину і дають підстави для пом'якшення йому покарання  на підставі ст. 69 КК України (2341-14) .

Керуючись ст.395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Калининського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити, виключивши з вироку зайву кваліфікацію дій засудженого за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) .

Призначене ОСОБА_1 покарання пом'якшити і вважати його засудженим за ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на три роки позбавлення волі з конфіскацією майна.

У решті вирок щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.